Юридичний вісник (категорія «Б») – це науково-практичний фаховий журнал, що дозволяє демонструвати результати найважливіших напрямків теоретичних та науково-практичних досліджень у сфері права представників Національного університету «Одеська юридична академія», а також інших вищих навчальних закладів та наукових установ України.
Юридичний вісник був заснований у 1993 році Національним університетом «Одеська юридична академія».
Протягом вже 20 років на сторінках журналу обговорюються конкретні наукові питання, повідомляється про досягнення наукових напрямків і шкіл, що розвиваються у Національному університеті «Одеська юридична академія», висвітлюється методика викладання навчальних дисциплін.
Журнал інформує також про події наукового життя та юридичної освіти в Україні, подає рецензії наукових праць та підручників з юридичної тематики.
На сторінках журналу висвітлюються актуальні питання теорії та історії держави і права, державного управління, адміністративного права, конституційного права, міжнародного права, права Європейського Союзу, цивільного права і процесу, аграрного та екологічного права, кримінології, кримінального та кримінально-процесуального права та інших галузей права. Подаються матеріали з аналізу судової практики Європейського суду з прав людини та інших міжнародних установ.
Юридичний вісник призначений для докторів наук, кандидатів юридичних наук, молодих науковців (ад'юнктів, аспірантів, здобувачів PhD), викладачів вищої школи, адвокатів, практикуючих юристів, суддів, співробітників правоохоронних органів та усіх, хто цікавиться досягненнями української юридичної науки.
Індекс міжнародного центру реєстрації періодичних видань (Париж, Франція): ISSN (Print) 1561-4999 ISSN (Online) 2664-6277.
Національний університет "Одеська юридична академія" є наступником багатих традицій Одеської правової школи, історія якої сягає своїм корінням ще в 1847 рік (час існування юридичного факультету Рішельєвського ліцею - першого вищого навчального закладу Одеси). У 1865 році юридичний факультет увійшов до складу Імператорського Новоросійського університету. В 1997 році, коли юридичній науці й освіті в Одесі виповнилося 150 років, Юридичний інститут Одеського держуніверситету був перетворений в Одеську державну юридичну академію. Вже через рік цей ВНЗ придбав членство в Асоціації європейських університетів, а в 2000 році академія отримала статус національного вищого навчального закладу. Указом Президента України від 2 вересня 2010 року № 893/2010 Академія була реорганізована в Національний університет "Одеська юридична академія".
За рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України Університет має ліцензію і сертифікат на право здійснення освітньої діяльності за вищим IV рівнем акредитації, яким дозволено надання вищої освіти (у т.ч. іноземним громадянам) на рівні кваліфікаційних вимог до спеціаліста, магістра за спеціальністю «правознавство».
Сьогодні Національний університет "Одеська юридична академія" — один із центрів юридичної освіти і науки України – є провідним вищим навчальним закладом з правознавства, спадкоємцем славних традицій Одеської школи права, яка бере свій початок з 1847 року.
Рік заснування: 1993
Засновник: Національний університет «Одеська юридична академія»
Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 19241-9041 ПР від 14.11.2011
Журнал включено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus International (Республіка Польща)
Фахова реєстрація: внесено до переліку наукових фахових видань ВАК України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук відповідно до Постанов Президії Вищої атестаційної комісії України від 09.07.1999 № 1-05/7 та від 14.04.2010 р. № 1-05/3; Наказу МОН України від 21.12.2015 р. № 1328 (додаток № 8).
На підставі Наказу Міністерства освіти та науки України № 409 від 17.03.2020 р. (додаток 1) журнал включено до Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» у галузі юридичних наук (081 «Право», 293 «Міжнародне право»).
Періодичність: виходить 6 разів на рік
Передплатний індекс: 40318 (Каталог періодичних видань України)
Назва журналу англійською: “Law Herald”
Мова видання: українська, англійська
Розміщення на сайті НБУВ: "Юридичний вісник"
Індекс міжнародного центру періодичних видань: ISSN (Print) 1561-4999 ISSN (Online) 2664-6277.
Головний редактор: Сафончик Оксана Іванівна, доктор юридичних наук, доцент.
Заступник головного редактора: Крусян Анжеліка Романівна, доктор юридичних наук, професор.
Заступник головного редактора (відповідальний секретар): Глиняна Катерина Михайлівна, кандидат юридичних наук.
Адреса редакції: Редакційно-видавничий відділ НДЧ Національного університету "Одеська юридична академія", вул. Академічна, 2, каб. 1009, м. Одеса, Україна, 65009
Рецензування: Процедуру рецензування проходять всі статті, які надійшли до редакційної журналу «Юридичний вісник».
Етапи рецензування:
- Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам.
- Перевірка статті на антиплагіат. Для всіх статей, що надаються на рецензування, визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.
- Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії журналу спрямовуються рецензенту. Призначає рецензентів головний редактор.
- Для проведення рецензування статей у якості рецензентів виступають члени редакційної колегії журналу.
- Рецензент, як правило, протягом 3-5 діб робить висновок про можливість друкування статті (заповнює стандартизовану форму, яка містить підсумкові рекомендації).
- Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind рецензування (двостороннє «сліпе» рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через випускаючого редактора.
- Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації.
- Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається головним редактором, а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому.
