Законодавчі новації в захисті прав людини правоохоронними органами України
Анотація
Сучасне вітчизняне суспільство докорінно відрізняється від суспільства попередніх епох, оскільки основною цінністю визнає саме людину, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність й інші права, свободи й законні інтереси невладних фізичних і юридичних осіб. З метою забезпечення зазначених чеснот об'єктивно функціонує публічний апарат, вершиною якого з погляду ефективності діяльності є правоохоронні органи, що мають здійснювати захист громадян від найбільш значних видів небезпеки. Правоохоронна діяльність держави є провідною гарантією забезпечення принципу верховенства права та здійснюється через систему правоохоронних органів, на які безпосередньо покладено функції забезпечення прав і свобод людини й громадянина від найбільших видів небезпеки, охорони громадського порядку; запобігання скоєнню злочинів; виявлення, розкриття та припинення правопорушень; надання адміністративних послуг. Серед проблем, які вирішує народ України, однією з найгостріших є проблема здійснення прав людини та громадянина. Для того щоб в повному обсязі реалізувати права, свободи й обов'язки людини й громадянина, потрібно їх знати й уміти їх захищати. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції). Органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Європейська інтеграція України зобов'язує нашу державу забезпечити ефективне функціонування інститутів, які гарантуватимуть верховенство права, додержання прав і свобод людини і громадянина, їхній ефективний захист. Одним із таких завдань є утворення МВС України як цивільного органу європейського зразка.
Посилання
2. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 червня 2003 р. № 964-IV. Голос України. № 134.
3. Авер'янов В.Б. Нові риси предмета українського адміністративного права. Персонал. № 4. 2005. С. 76-81.
4. Угода про асоціацію. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/ diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu.
5. Братель С.Г. Шляхи реформування правоохоронної системи України. Роль правоохоронних органів у формуванні правової держави в умовах євроінтеграції України ; Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2015. С. 54-56.
6. Коруля І.В. Принципи діяльності міліції відповідно до міжнародних стандартів. Роль правоохоронних органів у формуванні правової держави в умовах євроінтегра-ції України : матеріали Всеукр. підсумк. наук.-практ. конф. Ч. 1. ; Нац. академія внутр. справ. Київ, 2015. С. 100-101.
7. Гіда Є.О. Покоління прав людини: поняття та склад. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2004. № 5. С. 105-121.
8. Волинка К. Проблема збереження прав і свобод особи в Україні. Людина і
політика. 2000. № 1. С. 64-68.
9. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України від 22 червня 2000 р. Відомості Верховної Ради України. 2000.
№ 40. Ст. 338.
10. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
11. Гуцаленнко Л.В. Державний фінансовий контроль : навчальний посібник для студентів ВНЗ. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 424 с.
12. Лазур Я.В. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері публічного управління : автореф. дис. ... докт. юрид. наук :
12.00.07. Київ, 2011. 41 с.
13. Авер'янов В.Б. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту : монографія / Дніпропетровський держ. ун-т внутр. справ. Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2008. 588 с.
14. Захаров Є. Реформування органів внутрішніх справ та права людини. URI: httр://khрg.оrg/іndеx.рhр?іd=1488907079.