Європейський досвід децентралізації влади та перспективи його імплементації в Україні

  • Я. Журавель
Ключові слова: державна політика, оптимальна модель, деконцентрація, децентралізація, досвід країн Європи, реформування

Анотація

У статті окреслено проблематику пошуку найбільш оптимальної моделі державного устрою країни, адже необхідною умовою стабільного розвитку суспільства й ефективного функціонування держави є забезпечення балансу між загальнодержавними інтересами та інтересами населення регіонів і територіальних громад. Проаналізовано передумови, політичну історію й періоди становлення децентралізованої влади в більшості європейських середньовічних держав, наукові позиції вітчизняних і зарубіжних правознавців щодо доцільності запровадження децентралізації влади. З'ясовано, що більшість західноєвропейських держав відмовляється від унітарної державної моделі шляхом запровадження децентралізації. Провідна ідея реформування - перенесення центру вирішення питань місцевого значення на локальний, у тому числі на регіональний, рівень, що досягається за рахунок оптимі-зації відносин між різними рівнями територіальної організації влади. На формування конституційного ладу на засадах децентралізації в країнах ЄС значний вплив мають національні традиції, становлення та функціонування публічних органів у минулому, особливості адміністративно-територіального устрою держави, наявність автономних територій, поліетнічний склад населення. Розглянуто позитивний досвід Данії та Франції. Теоретично обґрунтовано, що принцип децентралізації успішно реалізовано в практиці держав ЄС. Указано, що передумовою успішної імплементації децентралізаційних процесів для створення ефективної моделі управління в системі децентралізованої влади України є утвердження принципу верховенства права; визнання та гарантії місцевого самоврядування; рівний правовий захист усіх форм власності; демократичне й ефективне виборче законодавство; незалежність, ефективність, доступність і прозорість судової системи, функціонування інститутів адміністративного судочинства; досконалий бюджетний процес і висока фінансова дисципліна; наявність адекватних соціальних стандартів; розвинутий громадський сектор і стійка тенденція до його розвитку.

Посилання

1. Децентралізація влади на основі кращих іноземних практик та українських законодавчих ініціатив. Подолання стереотипів стосовно децентралізації на основі кращих іноземних практик та українських законодавчих ініціатив : матеріали інформаційного семінару. Київ : Український інститут міжнародної політики, 2015. 21 с.
2. Гриневецкий С.Р. Процесс децентрализации и объединения громад сегодня не согласуется с рядом других реформ. URL: http://www.prichernomorie.com.ua/ odessa/news/officials/194629.php.
3. Тарасенко Т. Проблеми децентралізації в реформуванні системи місцевого самоврядування в Україні. Державне управління та місцеве самоврядування. 2014. Вип. 2 (1). С. 277-286.
4. Кабанець О.С. Історичні передумови виникнення та становлення демократії. Держава і право. 2010. Вип. 48. C. 21-26.
5. Прохоров А.П. Русская модель управления. Москва : Журнал «Эксперт», 2002.
376 с.
6. Котельникова Л.А. Итальянская синьория в XIV-XV вв. (условия и предпосылки возникновения). Средние века. 1987.
Вып. 50. С. 138-150.
7. Мануілова К.В. Концепція децентралізації публічної влади в політико-управ-лінській традиції України : дис. ... докт. наук з держ. управл. : 25.00.04. Запоріжжя,
2018. 525 с.
8. Павленко Ю.Е. Процессы децентрализации и федерализации в государствах Западной Европы. Вопросы российского и международного права. 2017. Т. 7. № 4A. С. 31-39.
9. The Social Progress Imperative: Рейтинг стран мира по уровню социального прогресса 2018 года / Центр гуманитарных технологий. 14.04.2018. URL: http:// gtmarket.ru/news/2014/04/14/6688.
10. France's Constitution of 1958 with Amendments through. 2008. 41 p.
11. Семеко Г.В. Территориальные реформы во Франции: от децентрализации к рецентрализации государственного управления. Москва, 2017. С. 171-189.
12. Constitution of the Italian Republic. Roma : Parliamentary inform., arch. a. publ. office of the Senate service for official rep. a. communication, 2006. 43 с.
13. Скрипнюк О. Децентралізація влади як чинник забезпечення стабільності кон-
ституційного ладу: теорія й практика. Віче. 2015. № 12. С. 22-24.
14. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
15. Батанов О. Політико-правові засади децентралізації публічної влади в зарубіжних країнах у контексті муніципальної реформи в Україні. Юридичний вісник.
2014. № 4. С. 64-70.
16. Звіт про розподіл повноважень стосовно соціальних послуг між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування у країнах Європи (м. Страсбург, 24 серпня 2016 року). Страсбург, 2016. 34 с.
17. Оффердал О. Местное самоуправление в Скандинавии: достижения и перспективы. Полис. 1999. № 2. С. 155-167.
18. Smrensen Eva. New forms of democratic empowerment. Introducing user influence in the primary school system in Denmark. Statsvetenskaplig tidskrift. 1998.
Р. 129-143.
19. Blцndal, іуп R., Michael Ruffner. Budgeting in Denmark. OECD Journal on Budgeting. 2004. V. 4. Р. 49-79.
20. Division of powers between the European Union, member states, candidate and some potential candidate countries, and local and regional authorities. Fiscal decentralisation or federalism European Union. November 2014. Partial reproduction is permitted, provided that the source is explicitly mentioned. 222 р.
21. Должиков Г.Ю. Концепция местного самоуправления в Дании. Warszawa : Wydawca : Sp. z o.o. «Diamond trading tour»,
2015. Str. 40-42.
22. Барвіцький В. У пошуках шляхів формування дієздатних територіальних громад: міжнародний досвід. Проблеми децентралізації: національний та міжнародний досвід : збірник матеріалів і документів. Київ : Атіка-Н, 2006. 744 с.
Опубліковано
2020-08-07
Розділ
Статті