Щодо особливостей договору чартеру (фрахтування) за цивільним законодавством України

А. Колодін

doi:10.32837/yuv.v0i1.1636

А. Колодін

DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1636

Ключові слова: послуги, цивільно-правовий договір, перевезення, чартер, коносамент

Анотація

У запропонованій статті визначається, що розвиток бізнесу, розширення міжнародних відносин вимагають від учасників мобільності й оперативності пересування, що не завжди забезпечується регулярним повітряним сполученням. Все це зумовило розвиток сегменту чартерних перевезень.

Договором фрахтування судна називають як договір перевезення вантажів, пасажирів, багажу, якщо він укладений з умовою надання для перевезення всього судна або окремих суднових приміщень, так і договір оренди судна з екіпажем або без нього. І в тому, і в іншому випадку сторони можуть називатися однаково -«фрахтувальник (судновласник)» і «фрахтувальник», предмет договору - переміщення певних обумовлених об'єктів (вантажів, пасажирів, багажу) може бути один і той самий.

Акцентується увага на тому, що договір фрахтування (чартер) є двостороннім і оплатним, зміст якого полягає у праві фрахтувальника зарезервувати все обумовлене договором судно, інший транспортний засіб (частину його місткості) для перевезення за плату протягом одного або декількох рейсів, передбачених цим договором вантажів, пасажирів і багажу, а фрахтувальника - отримати за наданий транспортний засіб (частину його місткості) встановлену угодою сторін плату (іменовану в морському праві фрахтом).

Пропонується виділяти такі ознаки лінійного судноплавства: 1) регулярність повідомлення і наявність розкладу судів; 2) перевезення дорогих генеральних вантажів; 3) завантаження судна вантажами багатьох вантажовідправників; 4) оплата перевезення за лінійними тарифами; 5) здійснення вантажно-розвантажувальних операцій перевізником; 6) публічний характер послуг перевізника.

Водночас українське право застосовує поняття «договір фрахтування» виключно до перевезення вантажів, пасажирів, багажу. Всі інші форми експлуатації суден є договором оренди судна як транспортного засобу.

Чартер зазвичай розрахований на перевезення великих партій масових вантажів, тому її умовою виступає надання всього судна, його частини або певних суднових приміщень.

Звертається увага на те, що, хоча відносини фрахтування (чартеру) в морському праві детально регламентовані на законодавчому рівні, чинне законодавство України в цій сфері не є досконалим.

Посилання

1. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30. Ст. 141.
2. Цивільний Кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 40-44. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/435-15 (дата звернення: 03.01.2020).
3. Кодекс торговельного мореплавства України : Закон України від 23 травня 1995 р. № 176 / 95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 47-52. Ст. 349. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/176 / 95-%D0%B2%D1%80#top.
4. Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/995_221.
5. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів від 31 березня 1978 р. URL: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/995_391/ card6#Public.
6. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори повного або часткового морського міжнародного перевезення вантажів від 11 грудня 2008 р. URL: http:// www.un.org/ru/documents/decl_conv/ conventions/carriage_ of_goods.shtml.
7. Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації ліній закордонного плавання. Наказ Міністерства Інфраструктури України від 14 жовтня 2013 р. № 790, Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2013 р. за № 1859/ 24391. URL: https://zakon.rada. gov.ua/ laws/show/z1859-13.
8. Азімов Ч.Н., Сібільов М.М., Борисова В.І. та ін. Цивільне право України. Ч. 1 : підручник. 2000
9. Коваль П.Ф., Алєшугіна Н.О, Андрєєва Г.П. В'їзний туризм : навчальний посібник. Ніжин : Видавництво Лук'я-ненко В.В., 2010. 304 с.
10. Макаров И.М. Понятие договора морской перевозки. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2011. № 1. С. 78-80.
11. Муранов А.И., Давиденко Д.Л. Унификация и согласование права международной торговли: развитие, проблемы и тенденции. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2008. № 3. С. 81-86.
12. Столярський О.В. Правове регулювання міжнародних перевезень : навчальний посібник. Київ : Знання, 2012. 318 с.
13. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов'язання : підручник / С.С. Бичкова, I.A. Бірюков, В.І. Бобрик та ін. ; за заг. ред. С.С. Бичкової. Київ : Алерта, 2014. 496 с.
14. Цивільне право : підручник : у 2 т. / В.І. Борисова, Л.М. Баранова, Т.І. Бєгова та ін. ; за ред. В.І. Борисової, І.В. Фатєєвої, В.Л. Яроцького. Харків : Право, 2011. Т. 2. 816 с.