Досвід окремих країн пострадянського простору щодо використання поняття «завідомість» у загальних частинах кримінальних кодексів
Анотація
У статті в межах підготовки дисертації за темою: «Поняття завідомості за кримінальним правом України» узагальнено досвід окремих країн пострадянського простору щодо використання поняття «завідомість» у загальних частинах кримінальних кодексів.
Встановлено, що в КК Грузії ознака завідомості здебільшого вживається в єдиному значенні (повне усвідомлення суб'єктом злочину відповідних об'єктивних ознак), втім, нами зафіксовано і кілька випадків відхилення від цього значення, що свідчить про порушення принципу єдності юридичної термінології. Загалом у КК Грузії ознака завідо-мості стосується ознак характеристики потерпілого від злочину (зазвичай віку та стану). Втім, у цьому питанні виявлена певна непослідовність в нормах, які передбачають одразу декілька спеціальних потерпілих (наприклад, завідомість стосується потерпілої від кримінального правопорушення - вагітної жінки - та не поширюється на неповнолітнього).
На відміну від КК України та розглянутого вище закону про кримінальну відповідальність Азербайджанської Республіки, законодавець Республіки Білорусь на законодавчому рівні закріпив визначення цієї ознаки, що, без сумніву, є вагомою перевагою цього нормативно-правового акта.
У КК Республіки Білорусь, як і в КК Азербайджанської Республіки також зустрічається поняття завідомо незаконного (ст. 40 КК Азербайджанської Республіки) та завідомо злочинного наказів (ст. 117 КК Азербайджанської Республіки). Таке рішення законодавця певною мірою порушує принцип єдності юридичної термінології, через що, на нашу думку, доцільним було б обрати єдиний термін (наприклад, «незаконний», адже він має більш широке значення).
У КК Республіки Білорусь ознака завідомості досить поширена. Суттєвою перевагою КК Республіки Білорусь є наявність законодавчого визначення поняття завідомості. Здебільшого у нормах цього законодавчого акта завідомість використовується саме в цьому значенні та стосується таких ознак, як суспільно небезпечне діяння, предмет злочину або потерпіла від злочину особа.
Посилання
2. Кузембаєв О.С. Джерела кримінального права України та деяких європейських країн: порівняльний аналіз. Актуальні проблеми кримінальної відповідальності : матеріали міжнар. наук.-пр-акт. конф., 10-11 жовт. 2013 р. / ред-кол. : В.Я. Тацій, В.І. Борисов та ін. Харків : Право, 2013. С. 699-701.
3. Курилюк Ю.Б. Зарубіжний досвід криміналізації порушення правил несення прикордонної служби. Актуальні проблеми кримінальної відповідальності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 10-11 жовт. 2013 р. / редкол. : В.Я. Тацій, В.І. Борисов та ін. Харків : Право, 2013. С. 802-805.
4. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики. URL: http://www.constcourt.gov. az/laws/32 (дата звернення: 12.06.2019).
5. Уголовный кодекс Республики Беларусь URL: http://etalonline.by/?type=tex t®num=HK9900275#load_text_none_1_ (дата звернення: 12.09.2017).
6. Уголовный кодекс Республики Армения. URL: http://www.parliament.am/ legislation.php?lD=1349&lang=rus&sel=s how#31 (дата звернення: 04.03.2018).
7. Уголовный кодекс Грузии URL: https://matsne.gov.ge/ka/document/ download/16426/143/ru/pdf (дата звернення: 20.09.2017).
8. Орлов П.І. Кримінальна відповідальність за ненадання допомоги та залишення в небезпеці : лекція. Харків, 2017. 11 с.
9. Шаблистий В.В. Корупція з необережності (до проблеми встановлення вини та моменту виявлення пов'язаних із корупцією адміністративних і кримінальних правопорушень). Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 230-233. URL: http://www.lsej.org.ua/1_2020/57.pdf.