Деякі теоретичні аспекти обмеження екологічних прав громадян в умовах реалізації концепції сталого розвитку
Анотація
Статтю присвячено визначенню та дослідженню теоретичних засад правомірного обмеження екологічних прав громадян в умовах реалізації концепції сталого розвитку. Сталий розвиток, як відомо, означає такий розвиток суспільства, який забезпечує задоволення потреб нинішнього покоління без завдання шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Тому сьогодні серед актуальних завдань проголошуються забезпечення екологічної безпеки та рівноваги на планеті, збереження основних природних ресурсів та екосистем, що забезпечують життєдіяльність людини, охорона навколишнього природного середовища.
Визнається, що тривала незба-лансована та нераціональна експлуатація природних ресурсів призводить до погіршення економічного потенціалу нашої країни, ставить її у ресурсну залежність від інших держав. Отже, у сучасних реаліях важливим є формування в суспільстві екологічних цінностей та переваг. У цьому зв'язку досліджуються філософсько-правові засади розвитку екологічного права, еволюція формування еколого-правового статусу людини у сфері взаємин її з природним оточенням. На основі цього доводиться, що, маючи певні правові можливості у сфері природокористування у вигляді суб'єктивних екологічних прав, людина одночасно має бути відповідальною за наслідки будь-якої своєї діяльності, що може впливати на довкілля.
У статті проаналізовано поняття обмежень прав людини та громадянина, правових обмежень та їх співвідношення. На основі аналізу теоретико-правових позицій учених наводиться поняття правового обмеження в екологічному праві в широкому та вузькому розумінні. Досліджуються критерії обмежень екологічних прав громадян. Зокрема, опрацьовуються такі теоретичні категорії, як «екологічний інтерес», «публічні інтереси в екологічному праві», які можуть стояти в основі правомірних обмежень екологічних прав.
Деталізуються форми обмежень екологічних прав та особливості їх застосування залежно від виду природного ресурсу, що використовується, та ступеню впливу на довкілля.
Посилання
2. Гетьман А.П. Правові засади безпеки людини в навколишньому природному середовищі. Забезпечення прав в аграрних, земельних, екологічних та природоресурс-них відносинах : зб. матеріалів Четвертого зібрання фахівців споріднених кафедр, м. Одеса, 6-9 червня 2019 р. / відп. ред. д.ю.н, доц. Т.Є. Харитонова, к.ю.н, доц. Х.А. Гри-еор'єва. Одеса : Гельветика, 2019. С. 13-16.
3. Краснова Ю.А. Право екологічної безпеки України: теоретичні аспекти : монографія / за заг. ред. В.М. Єрмоленка. Київ : НУБіП України, 2017. 589 с.
4. Краснова М.В. Науково-методологічні питання еволюції екологічного права. Актуальні проблеми соціального права. Еволюція правового регулювання аграрних, земельних та екологічних відносин : мат. міжнар. наук.-практ. конференції, м. Львів, 18 листопада 2016 р. / за заг. ред. П.Д. Пилипенка. Львів, 2016. 314 с.
5. Степаненко А.В. Еколого-економічні стратегії в системі забезпечення екологічної безпеки. Наука і наукознавство. 2014. № 4. С. 77-89.
6. Балюк Г.І. Світоглядні та еколо-го-правові засади взаємодії людини і природи. Екологічне право України. 2017. № 1-2. С. 8-13.
7. Шефель С.В. Екософія права: антропологічний контекст. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2013.
№ 1(15). С. 101-109.
8. Краснова М.В. Сучасні науково-методологічні проблеми екологічних прав та обов'язків громадян. Еколого-правовий статус людини і громадянина: ретроспективний та перспективний погляди : зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 31 травня 2019 р. / за заг. ред. М.В. Краснової, Т.О. Коваленко. Чернівці : Кондратьєв А.В., 2019. С. 42-47.
9. Рабінович П.М., Панкевич І.М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування : монографія. Львів : Астрон, 2001. 108 с.
10. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве : монография. Москва : Юристъ, 2004. 250 с.
11. Черданцев А.Ф. Толкование права и договора : учебное пособие. Москва : Юни-ти-Дана, 2003. 381 с.
12. Васечко Л. Обмеження прав людини в умовах глобалізації: проблеми теорії і практики. Юридична Україна. 2013. № 1. С. 4-8.
13. Басов А.В. Поняття «обмеження» як юридична категорія: теоретичний аспект. Адміністративне право і процес. 2013. № 1(3). С. 27-33.
14. Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения : монография. Москва : ЮНИТИ-ДАНА ; Закон и право, 2000. 303 с.
15. Безсмертна Н.В. Здійснення громадянами права власності : дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2001. 213 с.
16. Носік В.В. Межі здійснення права власності на землю: теорія і практика. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридическиенауки». 2012. Т. 25(64). № 1. С. 141-150.
17. Загальна декларація прав людини 1948 р. Офіційний вісник України. 2008. № 93. Ст. 3103.
18. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратиф. Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_004 (дата звернення: 02.06.2020).
19. Попов В.К. Понятие правового обеспечения реализации экологических интересов. Харьков : Укр. ордена Тр. Крас. Знамени юрид. акад., 1991. 41 с.
20. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки : навчальний та науково-практичний посібник. Київ : Знання-Прес, 2002. 332 с.
21. Анісімова Г.В. Теоретичні засади розвитку екологічного законодавства в контексті природно-правової доктрини : монографія. Харків : Право, 2019. 672 с.
22. Васильева М.И. Публичные интересы в экологическом праве: теория и практика правового регулирования : автореф. дис. . д-ра юрид. наук. Москва, 2003. 44 с.