Право на свободу та особисту недоторканність як засіб забезпечення ефективності досудового розслідування

Анотація

Статтю присвячено розгляду принципу особистої недоторканності, який включає в себе фізичну недоторканність, психічну недоторканність і моральну недоторканність. Особисту недоторканність можна визначити як свободу людини від незаконних і необґрунтованих затримань, арештів чи позбавлень волі іншим шляхом, а також від будь-яких інших дій, спрямованих на обмеження можливості людини вільно розпоряджатися собою. Це правове положення виражає вимогу застосування заходів забезпечення кримінального провадження та провадження слідчих (розшукових) дій, що містять елементи примусу, лише на підставі й у порядку, передбаченому законом, з метою недопущення незаконного обмеження або порушення фізичної, психічної чи моральної недоторканності фізичної особи. Усі дії, які обмежують право на свободу й особисту недоторканність під час досудового розслідування, повинні бути застосовані в певних межах, що визначають характер і ступінь втручання державних органів у сферу приватних інтересів особи, та в строк, передбачений у законі.