Политико-правовой статус императора Восточной Римской империи в VI веке: титул, юрисдикция и субъектность
Анотація
У статті детально проаналізо-вано історико-юридичну проблему статусу імператора Східної Рим-ської імперії у VI столітті. Особли-ву увагу автор концентрує навколо доктринального питання про необ-хідність розширення застарілого традиційного історіографічного уявлення про територіальну юрис-дикцію владних повноважень схід-но-римських імператорів.Синтетичний підхід, побудо-ваний на стрункій системі зве-деного аналізу великої кількості першоджерел, юридичних норм, імператорських рескриптів, нової фахової літератури, дозволяє небез-підставно стверджувати: протя-гом всього VI століття Західна частина Середземноморського регі-ону продовжувала визнавати вер-ховну політичну владу «єдиного» римського імператора – східного. Варварські завоювання, здійснені під час Великого переселення наро-дів, не зруйнували інституційну базу римської цивілізації. Де-юре ці завоювання були санкціоновані західними та східними римськими імператорами з огляду на застосу-вання ними норми правового режи-му foedus.Із використанням міждисциплі-нарного поєднання методологічних принципів класичної історії права з останніми хронографічними та фактографічними досягненнями історіографії, загальної теорії полі-тики, історії політичних учень, нау-ки публічного управління та адміні-стрування автор висуває, відстоює і аргументовано доводить тезу про здійснення імператорами Зеноном Ісавром (476–491), Анастасієм І (491–518), Юстином І (518–527) та Юстиніаном Великим (527–565) не лише формального, але й фактич-ного (політичного) сюзеренітету над колишніми провінціями Західної частини Римської імперії. Автор нівелює стандартне твер-дження про падіння Римської імперії у V столітті, стверджуючи про непе-рервність і державно-інституційне продовження існування Імператор-ського Риму в ранньому Середньовіччі. Константинополь (де-юре – «Новий Рим») продовжував утримувати вер-ховну правову і політичну владу на теренах Західної Європи, зберігаючи та охороняючи установи і юридичні інститути доби домінату.
Посилання
2. Хизер Питер. Восстановление Римской империи. Реформаторы церкви и претенденты на власть. М. : Центрполи-граф, 2015. 575 с.
3. Prokopios. The Wars of Justin-ian. Trans. by H.B. Dewing, revised by A. Kaldellis. Hackett Publishing Company, Inc., 2014. 642 p.4. УдальцоваЗ.В. ИталияиВизантияв VI веке. М.: АНСССР, 1959. 544 c.
5. Уколова В.И. Империя как «смысл» исторического пространства: попытка политологического анализа, обращенная к прошлому. Власть, общество, инди-вид в средневековой Европе. М. : Наука, 2008. С. 20–34.
6. Kцnig I.Aus der Zeit Theoderichs des GroЯen. Einleitung, Text, Übersetzung und Kommentar einer anonymen Quelle. Darm-stadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft,1997. 270 s.
7. The Gothic History of Jordanes: in English Version with an Introduction and a Commentary by Charles Christopher Mie-row. Merchantville (N.J.), 2006. 188 p.
8. Удальцова З.В. Византийская культура. М. : Наука, 1988. 288 с.
9. Мельник В.М. Замечания о меж-дународной правосубъектности варвар-ских королевств Европы (V – VI века). Альманах міжнародного права. Одеса : ВД «Гельветика», 2019. Вип. 21. С. 3–12.
10. Lot F. Les invasions germaniques. La pйnйtration mutuelle du monde barbare et du monde romain. Paris: Payot, 1945. 334 p.
11. Imp. Iustiniani Novellae (Classic Reprint). Forgotten Books, 2017. 116 p.
12. Миринейский Агафий. О царство-вании Юстиниана. Пер., ст. и примеч. М.В. Левченко. М.; Л. : Изд-во АН, 1953. 221 с.
13. Кнабе Г.С. Корнелий Тацит. Время, жизнь, книги. М. : Наука, 1981. 208 c.
14. Люттвак Эдвард Н. Страте-гия Византийской империи. Пер. с англ. А.Н. Коваля. М. : Русский фонд содей-ствия образованию и науке, 2016. 664 c.
15. Gesa M. La politica di Giustiniano verso l’Occidente nel giudizio di Prokopio. Athenaeum. 1981. No 69. P. 389–409.
16. Пигулевская Н. Византия на путях в Индию. М.-Л. : АН СССР, 1951. 410 c.
17. Мюссе Люсьен. Варварские наше-ствия на Европу: германский натиск. пер. с фр. А.П. Саниной. СПб : Евразия, 2008. 400 с.
18. Мельник В.М. Смена эпох: очерк фор-мирования римско-византийской доктрины международного права (III – VI века). Аннали юридичної історії. Том 2. No 1-2. 2018. С. 63–108
.19. Ballesterosy Beretta A. Historia de Espaсa y su influencia sur la civilisacion universale. T. I, Barcelona, 1943. 1053 p.
20. Lex Visigothorum. Visigothic Code – Forum Iudicum. 1908 English Translation of Full Text by Samuel Parsons Scott. Link: https://libro.uca.edu/vcode/visigoths.htm.
21. Мельник В.М. Розділ 3: Від Риму до Візантії: цивілізація і податки. Навіщо нам податки? Держава як спіль-ний бізнес. Нариси за редакцією Наталії Ковалко та Віктора Мельника. К. : ТОВ «Якабу Паблішинг», 2019. С. 44–59.
22. Мельник В.М. Римская импе-рия в V веке. Крушение или перерож-дение? Наука и техника. Июль, 2019. No 7(158). С. 60–66.
23. Семенов В.Ф. История средних веков. М. : Просвещение, 1975. 590 c.
24. Melnyk V.M. Political Byzantinism in the Legal History of Franks. Vestnik of Saint Petersburg University. History. 2020. Vol. 65, Issue 1. Р. 228–244.
25. Коньков Д.С. Эврих, предводи-тель вестготов – друг или подданный: проблема договора 475 года в источни-ках и исследованиях. Вестник Томского государственного университета. 2014. No 378. С. 125–130.
26. Норвич Джон Джулиус. История Византии. История Венецианской респу-блики. М. : АСТ, Астрель, 2011. 960 с.
27. Cregoire de Tours. Histoire des Francs. Ed. by Franзois Guizot. Cler-mont-Ferrand, 2011, 558p.
28. Мельник В.М. Международно-пра-вовая деятельность франкских королей в первой половине VI века. Юридичний вісник. Юридический вестник. LawHer-ald. Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2019. No 3. С. 182–195.
29. История средних веков. Под редак-цией Н.Ф. Колесницкого. М. : Просвеще-ние, 1980. 576 c.
30. Ковальский Ян Веруш. Папы и пап-ство. М. : Издательство политической литературы, 1991. 236 c.
31. Уколова В.И. «Последний римля-нин» Боэций. М. : Наука, 1987. 160 с.
32. Codex Justinianus. The Code of Jus-tinian. Translated by Samuel P. Scott (Cin-cinnati, 1932). Link: https://droitromain.univ-grenoble-alpes.fr/Anglica/codjust_Scott.htm.
33. Удальцова З.В. Народные движе-ния в Северной Африке при Юстиниане. Византийский временник. 1953. Том VI. Вып. 30. С. 16–48.
34. ZacharopoulouEffrosyni. Jus-tinian and Theodora: Rivals or Part-ners in the Christianisation of Nubia? A Critical Approach to the Account of John of Ephesus. Journal of Early Chris-tian History. 2016. Vol. 6. Issue. 3. P. 67–85.
35. ШайоКристин. Жизнь и духо-вность восточных православных церквей. Киев : Дух і Літера, 2013. 624 с.
36. Vцssing Konrad. Africa zwischen Vandalen, Mauren und Byzantinern (533-548 n. Chr.). Zeitschrift fьr Antikes Christentum / Journal of Ancient Christi-anity. 2010. Vol. 14. Issue 1. S. 196–225.
37. Wilhite David E. Ancient African Christianity. An Introduction to a Unique Context and Tradition. (The late Byzantine era in Africa). Routledge, Taylor & Francis Group, 2017. 436 p.
38. Marcellinus Comes. Chronicon. Link: https://www.thelatinlibrary.com/marcel-linus1.html.
39. Ковалко Н.Н., Мельник В.М. Налого-вая политика короля Теодориха Великого (493-526) в отношении купеческого сословия Остготского государства. XI Міжна-родна наукова конференція «Історія тор-гівлі, податків та мита» (26-27 жовтня 2017 року, Дніпро). Тези доповідей. Київ : Інститут історії НАН України, 2017. С. 12–14.
40. Agnellus Ravennas. Liber pontificalis Ecclesiae Ravennatis. Turnhout : Brepols Publishers, 2006. 393 p.
41. Pauli Diaconi. Historia Romana. A cura di Amedeo Crivellucci. Ristampa ana-statica. Torino: Bottega d’Erasmo, 1966. LI+305 p.
42. Isidori Historia Gothorum. Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevo-rum. Link: https://www.thelatinlibrary.com/isidore/historia.shtml.
43. Chronicon Caesaraugustanum Reli-quiae. Mommsen T. Monumenta Germaniae Historica. Berlin, 1894. Р. 222–223.
44. Циркин Ю.Б. Испания от анти-чности к средневековью. СПб : Филологи-ческий факультет СПбГУ; Нестор-Исто-рия, 2010. 462 c.
45. Корсунский А.Р. К вопросу о визан-тийских завоеваниях в Испании VI – VII вв. Византийский Временник. 1957. Том 12. Вып. 37. С. 31–45.
46. Goubert Paul. L’Espagne byzantine. Administration de l’Espagne byzantine (suite). Influences byzantines religieuses et politiques sur l’Espagne wisigothique. Revue des йtudes byzantines. Annйe 1946. Tome 4. P. 71–134.
47. Тихонравов Е.Ю. Незаконная аннексия территории государства как основание для прекращения его суще-ствования. Вестник Томского государ-ственного университета. Право. 2019. No 32. С. 97–106.
48. Lamb Antony. Ethics and the Laws of War. The Moral Justification of Legal Norms. Routledge, 2013. 176 p.
49. Даль В.И. Иллюстрированный толковый словарь живого великорусс-кого языка. Ред. В. Бутромеев. М. : Олма Медиа Групп, 2014. 448 с.
50. Омельченко О. А. Всеобщая исто-рия государства и права. Том 1. М. : Эксмо, 2005. 592 с.
51. Мельник В.М. Право foedus, пра-вовая коммуникация и политическая дезинтеграция Западной Римской импе-рии. География в современном мире: вековой прогресс и новые приоритеты. Сборник статей XIV Большого геогра-фического фестиваля. Санкт-Петер-бург : Институт наук о Земле СПбГУ, 2018. С. 1011–1017.
52. Мельник В.М. Признание верхов-ной власти византийского императора в Остготском королевстве (493-526). Романовские чтения – 13 : сборник ста-тей Международной научной конферен-ции, посвященной 105-летию МГУ имени А.А. Кулешова, Могилев, 25-26 октября 2018 года. Под общ. ред. А.С. Мельнико-вой. Могилев : МГУ имени А.А. Кулешова, 2019. С. 8–10.
53. Procopius. The Secret History. Peter Sarris (Editor, Translator, Introduction), G.A. Williamson (Translator). PenguinClassics, 2007. 140 p.
54. Мельник В.М. Византия, германцы и славяне у истоков международной пра-восубъектности государств: римское юридическое наследие и проблема исто-рического неравенства возможностей. Аннали юридичної історії. 2017. Том 1. No 2. С. 59–92.