Становлення та розвиток правового регулювання цивільного обігу культурних цінностей

Анотація

У статті розглядаються осо-бливості становлення та розвитку правового регулювання культурних цінностей за цивільним законодав-ством України та міжнародним правом у порівняльно-правовому аспекті. Визначені основні етапи розвитку становлення інституту культурних цінностей, формування понять, видів, з’ясування ознак та класифікації культурних цінностей як об’єктів цивільних прав. Автором проводиться дослі-дження спеціального законодавства України у сфері охорони культур-них цінностей та зроблені відповід-ні висновки щодо необхідності його удосконалення у зв’язку з тим, що у цивільному законодавстві Украї-ни відсутня єдність у використанні дефініцій у сфері правового регулю-вання цивільного обігу культурних цінностей, не визначено чітко обме-жень у правовому обігу культурних цінностей, не встановлено вимог до суб’єктів відносин, що виникають у сфері цивільного обігу культурних цінностей, відсутня класифікація культурних цінностей, тощо.Звертається увага на історію становлення терміна «культурні цінності», яка ведеться з епохи, яка слідувала за Першою світовою вій-ною, коли світова спільнота присту-пила до вироблення загальних пра-вил і відносин, пов’язаних із певною категорією предметів, речові права на які дещо відрізнялися від анало-гічних прав на звичайний товар або об’єкти нерухомості. Звертається увага на питання, що стосувалося реституції та подальшого захисту культурних цінностей. Зазначається, що держава Україна є вже не єдиним суб’єктом права власності на культурні цінно-сті. Водночас законодавець лише допускає можливість перебування культурних цінностей у приватній власності, однак встановлює пріори-тет державної та комунальної влас-ності на зазначені об’єкти з мотивів необхідності збереження культурних цінностей для нащадків. Та зверта-ється увага на те, що основна кіль-кість цивільно-правових норм, що визначають режим культурних цін-ностей як об’єктів цивільних прав, знаходиться у ЦК України.