Соціальне право: проблеми визначення
Анотація
Актуальність дослідженняфеномену соціального права є беззаперечною, оскільки від розвиненості і досконалості цієї комплексної галузі права безпосередньо залежить ефективність функціонування сучасної демократичної, соціальної правової держави, солідарність і стабільність суспільства, ступінь гарантованості соціально-економічних прав людини.
Ступінь цивілізованості сучасних держав оцінюється з позиції оцінки ступеня розвиненості і юридичної досконалості соціального права. Автор обґрунтовує зв'язок соціального права як елемента системи права з соціальними правами, які належать до другого покоління прав людини і характеризуються тим, що для їх реалізації потрібні позитивні дії контрагентів-носіїв цих прав, зокрема держави.
З огляду на різноманіття наукових позицій стосовно розуміння соціального права у статті авторка робить спробу систематизувати погляди сучасних вітчизняних юристів з цього питання і визначити співвідношення понять «соціальне право», «соціальний захист» і «право соціального забезпечення» та їх взаємовплив; намагається визначити коло відносин, які складають предмет правового регулювання соціального права. У статті з позиції системної методології аналізується місце соціального права в системі національного права. Авторка зазначає, що дискусії щодо визнання соціального права самостійною галуззю насамперед пов'язані з унікальністю предмета правого регулювання.
Відокремлення комплексів норм трудового, цивільного, фінансового таадміністративного права в систему соціального права переслідує очевидну мету - забезпечити системність функціонування правового механізму реалізації соціальних прав людини і громадянина, закріплених на конституційному рівні, оскільки ефективна реалізації соціальних прав здебільшого залежить від досконалості їх конкретизації на рівні нормативно-правових актів.
Посилання
2. Яковюк І.В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення : дис. канд. юрид. наук: 12.00. Харків. 2000. 199 с.
3. Гурвич Г. Декларация социальных прав. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. М. : Мысль, 1999. Т. 3.: Европа. Америка: XVII - XX вв. С. 657-661.
4. Постовалова Т.А. Координация и гармонизация социального права Европейского Союза. Проблемы развития юридической науки и совершенствования правоприменительной практики. Минск : БГУ, 2005. С. 203-212.
5. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения : учебное пособие для ВУЗов. 2-е изд. М. : Книжньй мир, 1999. 240 с.
6. Социальная энциклопедия / Редкол.: А.П. Горкин, Г.Н. Карелова, Е.Д. Катульский и др. М. : Большая Российская Энциклопедия, 2000. 438 с.
7. Холостова Е.И. Социальная политика : учебное пособие. М. : ИНФРА-М, 2001. 204 с.
8. Рабінович П.М. Права людини: концептуальні засади. Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні : праці Львівської лабораторії прав людини. Академії правових наук України / Редкол. П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін. К. : Ін Юре, 1998. С. 9-19.
9. Ярошенко И.С. Право социального обеспечения : учебное пособие. Киев : КНЭУ. 2005. 232 с.
10. Лебедзевич Я.В. Система социальной защиты: эволюция и взаимосвязь категорий. Финансы и кредит. 2014. № 23(599). С. 48-55.
11. The Encyclopedia Americana. Complete in thirty volumes. Vol. 25. New-York. 1973. P. 102.
12. The World Book Encyclopaedia: Complete in 22 vol. - vol. 18. Chicago; London; Sydney; Toronto. 1994. P. 320.
13. Гончарова Г., Жернаков В., При-липко С. Підручник з пенсійного забезпечення є, але чи є пенсійне право? Право України. 1998. № 12. С. 138-140.
14. Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять. Право України. 2000. № 4. С. 35-39.
