Про часові межі здійснення суб'єктивного права в регулятивних цивільних правовідносинах

П. Гуйван

doi:10.32837/yuv.v0i4.1968

П. Гуйван

DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1968

Ключові слова: зловживання правом, суб'єктивне право, регулятивне правовідношення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуального наукового питання про часові межі здійснення суб'єктивного права в регулятивних правовідносинах. Надається правове визначення правовідношення як урегульованої законом суспільної взаємодії, учасники якої мають взаємно кореспондуючі юридичні права та обов'язки. Регулятивні правовідносини мають ту особливість, що їхня реалізація відбувається як бажана поведінка суб'єктів шляхом виконання вчинків, прямо передбачених змістом відповідного зобов'язання. Здійснення суб'єктивних цивільних прав має обмеження в часі. Підстави таких обмежень, їхній характер та вплив на дієвість самого права вивчаються в роботі. Наводиться особиста позиція автора щодо доктриналь-ного визначення понять «існування» та «здійснення» суб'єктивного права, доводиться, що зазвичай вони мають однаковий зміст. Саме протягом існування права можна його здійснити, поза даними межами - це неможливо. Тому надзвичайно актуальним є встановлення в кожному конкретному випадку тривалості строку, протягом якого можлива реалізація суб'єктивного права. Особливо є важливим, коли законодавець встановлює тривалість відношення у вигляді необхідних, розумних та інших подібних періодів. Вважаємо, що вони є визначеними, а їхня тривалість набуває визначеності шляхом застосування звичаїв ділового обороту. Утім, бажано звести дане правозастосування до мінімуму, уникаючи зайвого суб'єктивізму.

У роботі проаналізовано теоретичні побудови, що були здійснені науковцями з приводу неправомірності реалізації суб'єктивного матеріального права поза його межами. Ретельно досліджена наукова полеміка з даного приводу, за якою одні вчені охоплюють таке явище поняттям «зловживання правом», а інші - з цим не погоджуються. Автор аргументовано обґрунтовує останню позицію. Використання права поза межами його дії не може кваліфікуватися як зловживання правом, бо насправді жодного права вже не існує. Для зловживання правом треба ним володіти. Оскільки вказаний прояв за відсутності права є поведінкою всупереч праву, то він підпадає під визначення звичайного правопорушення. Саме такими (неправомірними) є вчинки особи щодо здійснення права поза часовими межами його існування. їх не можна визнавати зловживанням правом, оскільки на час здійснення зазначене право особі не належало.

Посилання

1. Теория государства и права : учебник / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малька. Москва : Юрист, 1997. 642 с.
2. Харитонова О.І. Співвідношення категорій «правовідносини інтелектуальної власності» та «регулятивні, організаційні та охоронні правовідносини». Актуальні проблеми держави і права. 2012. Вип. 65. С. 115-125.
3. Братусь С.Н. О пределах осуществления гражданских прав. Правоведение. 1967. № 3. С. 79-86.
4. Бабич І.Г. Принцип справедливості в римському праві та зобов'язальному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2006. 22 с.
5. Луць В.В. Строки і терміни у цивільному праві : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2013. 320 с.
6. Гуйван П.Д. Правовая природа гражданско-правовых сроков. LEGEA SI VIATA. 2015. № 6/2 (282). С. 26-30.
7. Ромовська З.В. Українське цивільне право. Загальна частина. Академічний курс : підручник. Київ : Атіка, 2005. 560 с.
8. Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР. Москва : Юри-дич. лит-ра, 1981. 216 с.
9. Ромащенко І. Поняття цивільного правовідношення та його структура. Юридичний журнал. 2014. № 2/3. С. 59-63.
10. Белоножкин А.Ю. Содержание и форма злоупотребления субъективным гражданским правом : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. Волгоград, 2005. 22 с.
11. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. Москва : Рос. Право, 1992. 208 с.
12. Агарков М.М. Проблемы злоупотребления правом в советском гражданском праве. Изв. Аккад. наук СССР. Отд. экономики и права. 1946. № 6. С. 422-436.
13. Мічурін Є.О. До природи обмежень майнових прав фізичних осіб. Форум права. 2006. № 3. С. 81-86.
14. Филиппов П.М., Белоножкин А.Ю. Новое определение субъективного гражданского права и злоупотребление им. Волгоград : ВА МВД России, 2009. 248 с.
15. Гуйван П.Д. Теоретичні питання строків у приватному праві : монографія. Харків : Право, 2014. 632 с.
16. Емельянов В. Запрет злоупотребления гражданскими правами. Законность. 1999. № 10. С. 52-55.