Класифікація суб'єктивних публічних прав приватної особи

  • А. Чуб
Ключові слова: класифікація, критерії, об'єкт, публічно-управлінські правовідносини, система, суб'єкт

Анотація

У науковій статті визначено критерії класифікації суб'єктивних публічних прав приватної особи. Розглянуто, що здійснення класифікації суб'єктивних публічних прав обґрунтовує їхнє розуміння як розгалуженої системи, що об'єднує досить різні за змістом, сферою використання, нормативно-правовою базою публічно-правові феномени. Наголошено, що метод класифікації виступає одним із найважніших методів наукового пізнання, осмислення та описання закономірностей навколишнього середовища, а також формою пізнання, базою емпіричного знання, засобом впорядкування знань. Досліджено, що метод класифікації в науці використовується з метою систематизації та організації знань, репрезентації знань у надійному й зручному для огляду, розпізнавання та зіставлення вигляді, відбиття або встановлення порядку речей; представлення знань; використання знань; опосередкованого надання знань. З'ясовано, що побудова внутрішньої ієрархії цієї системи ґрунтується на розподілі суб'єктивних публічних прав на права, пов'язані з участю в публічному управлінні (умовно «публічно-управлінські права»); права, пов'язані з реалізацією законних інтересів у соціальній, культурній, економічній, екологічній тощо сферах («соціокультурні права»); права, пов'язані із захистом і відновленням порушених органами публічної влади прав («захисні права»). Обґрунтовано, що в межах системи суб'єктивних публічних прав виділяються такі групи прав, як публічно-управлінські й соціо-культурні, що можуть розгалужуватися. За правочинним суб'єктом виділено загальні, спеціальні й індивідуальні суб'єктивні публічні права; за ступенем можливості реалізації права - абсолютні й відносні; за галузевою належністю нормативної бази - адміністративні й змішані тощо; за змістом можливої дозволеної правом поведінки -права-дії та права-вимоги.

Посилання

1. Винницкий А.В. Учение о субъективных публичных правах vs «государственно-управленческого подхода» в науке. Право и политика. 2018. № 12. С. 27-40.
2. Понкин И.В. Классификация как метод научного исследования, в частности в юридической науке. Вестник Пермского университета. Юридические науки. 2017. Вып. 37. С. 249-259.
3. Еллинек Г. Система субъективных публичных прав / пер. со 2-го нем. изд-я ; под ред. А.А. Рождественского. Санкт-Петербург, Москва : Изд-во Освобождение, 1913. URL: https://viewer.rusneb.ru/ru/000199_000009_0040145687page=1&rotate=0&theme=white.
4. Зеленцов А.Б. Субъективное публичное право : учебное пособие. Москва : Российский университет дружбы народов, 2012. 148 с.
5. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР (у редакції від 01 січня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text.
6. Про громадські об'єднання : Закон України від 22 березня 2012 р. № 4572-VI (у редакції від 28 квітня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text.
7. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань : Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-IV (у редакції від 16 липня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text
8. Виборчий кодекс України : Закон України від 19 грудня 2019 р. № 396-IX (у редакції від 23 липня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text.
9. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) від 19 квітня 2001 р. № 4-рп/2001. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#Text.
10. Івасик С.М. Живи, люби та протестуй: 28 років в очікуванні закону. Українська правда. 2019. 19 вересня. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2019/09/18/ 7226449/.
11. Про інформацію : Закон України від 02 жовтня 1992 р. № 2657-XII (у редакції від 16 липня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text.
12. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13 січня 2011 р. № 2939-VI (у редакції від 15 серпня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2939-17#Text.
13. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02 червня 2016 р. № 1402-VIII (у редакції від 20 червня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.
14. Пасенюк О.М. Існуюча система судів України: конституційність та потенціал до удосконалення в ході подальшої судової реформи. Вісник Державної судової адміністрації України. 2011. № 3 (20). С. 14-18.
15. Водний кодекс України : Закон України від 06 червня 1995 р. № 213/95-ВР (у редакції від 07 червня 2020 р.) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text.
16. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування : Закон України від 29 жовтня 2019 р. № 233-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-20#Text.
17. Державне правління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер'янова. Київ : Факт, 2003. 384 с.
18. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник. Київ : Юрінком Інтер, 1999. 736 с.
19. Адміністративне право України : підручник для юридичних вузів і факультетів / Ю.П. Битяк, В.В. Богуць-кий, В.М. Гаращук та ін. ; за ред. Ю.П. Битяка. Харків : Право, 2001. 528 с.
20. Синявська О.Ю. Суб'єктивні публічні права приватних осіб. Право і Безпека. 2010. № 2. С. 52-55
Опубліковано
2020-10-30
Розділ
Статті