Особливості перекладу художнього твору як первісного та похідного об’єкта авторського права

О. Яблокова

doi:10.32837/yuv.v0i4.1988

О. Яблокова

DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1988

Ключові слова: переклад, об'єкт авторського права, похідний літературний твір, особисті немайнові права, ознаки перекладу

Анотація

У статті розглянуті питання, що стосуються перекладу художньої літератури як похідних творів. Чинне законодавство визначає переклад як вид похідного твору. Отже, переклад є об'єктом авторського права. Перекладу властиві всі ознаки, які характерні для будь-якого іншого об'єкта авторського права (творчий характер праці й об'єктивна форма). Для вчинення дій, спрямованих на переклад художнього твору з однієї мови іншою, потрібні творчі зусилля перекладача. Технічний (підрядковий) переклад не буде є об'єктом авторського права, тому що він не відображає художнього задуму первісного автора. Основним завданням перекладача, на нашу думку, є максимальна передача читачу того художнього посилу, що хотів донести автор первісного твору. Якщо перекладач допускає зміну тексту первісного автора, спотворює образи твору, тим самим порушуються особисті немайнові права автора первісного твору. Будь-який літературний художній твір, створений автором, має донести до читача думки, образи, які дадуть змогу аудиторії зрозуміти задум первісного суб'єкта авторського права. Крім того, переклади охороняються нарівні з оригінальними творами, без шкоди правам автора (п. 3 ст. 2 Бернської конвенції), але при цьому перекладач має зважати на права автора оригінального твору. Також у статті вказується, що переклад художнього твору в класифікації видів перекладів позначається як авторизований і авторський. Стаття розкриває основні особливості перекладу як похідного літературного твору.

Посилання

1. Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. Київ : Алерта, 2017.
2. Про внесення змін до закону України «Про авторське право й суміжні права» : Закон України від 11 липня 2001 р. № 2627-III. Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page4
3. Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Авторское право. Москва : Госюриздат, 1957. 278 с.
4. Барышев С.А. Авторский договор в гражданском праве России, Франции и Швейцарии (сравнительно-правовой анализ) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Казань, 2002. 212 с.
5. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности: Авторское право. Санкт-Петербург : З-В «Юридический центр Пресс», 2004. 535 с.
6. Гаврилов Э.П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар. Москва : Юридическая литература, 1988. 176 с.
7. Ионас В.Я. Критерий творчества в авторском праве и судовой практике. Москва : Юридическая литература, 1960. 138 с.
8. Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) : Учебник для вузов. Москва : Издательство НОРМА, 2000. 480 с
9. Корецкий В.И. Авторские правоотношения в СССР. Сталинабад, 1959. 371 с.
10. Липцик Д. Авторское право и смежные права. Москва : Ладомир; ЮНЕСКО, 2002. 788 с.
11. Никитина М.И. Авторское право на произведения науки, литературы и искусства. Казань : Изд-во Казанского университета, 1972. 135 с.
12. Савельева И.В. Правовое регулирование отношений в области художественного творчества. Москва : Изд-во МГУ, 1986. 141 с.
13. Сергеев С.А. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации : учебник. Москва : Проспект, 2004 . 752 с.
14. Судариков С.А. Основы авторского права. Минск : Амалфея, 2000. 512 с.
15. Чернишова С.А. Правоотношения в сфере художественного творчества. Москва : Наука, 1979. 166 с.