Функціонування органів судової влади Галичини другої половини ХІХ СТ.

Анотація

У статті здійснюється аналіз і систематизація основних етапів становлення судової влади й системи судочинства в Галичині кінця XVIII - початку XX ст. Встановлено, що після приєднання краю до складу імперії Габсбургів розпочався планомірний процес імплементації австрійського законодавства, яке передбачало змагальність сторін у судовому процесі й кількасту-пеневу структуру судової влади. Усі зміни відбувалися впродовж трьох чітких етапів:
1) 1772-1784 рр. - перехідний;
2) 1784-1848 рр. - імплемен-таційний;
3) 1849-1918 рр. - конституційний.

Водночас для перших двох етапів було властивим збереження численних правових рудиментів і дотримання станового підходу в системі судочинства. Цікавою нормою тогочасного судочинства було збереження інституту прокураторів - вони представляли сторо-ни-учасники судового засідання, .. також процедури «експертизи» судового рішення з боку університетських професорів. «Експертиза» була обов'язковою для справ, що розглядалися судами вищої інстанції, а заможні прошарки суспільства могли «замовити» таку послугу у випадку обвинувачення їх у кримінальних злочинах. Початком якісних і позитивних змін в організації судової влади стали конституційні реформи середини ХІХ ст., Конституція 1849 р, законодавчі зміни 1852-1855 рр., що не тільки запровадили рівнозначну підсудність усіх громадян імперії, а й закріпили чітку структуру судової влади в краї, на вершині якої було два Вищі крайові суди в Кракові й Львові. У 1869 р. було запроваджено інститут присяжних, а згодом розширено кількість кримінальних злочинів і проступків, розгляд яких відбувався за участю присяжних. Не зважаючи на існування низки галузевих судів, австрійська система судочинства, реалізована в Галичині, була досить ефективною та зберігала чинність навіть після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.