Юридичні підстави міжнародної відповідальності держави
Анотація
Стаття спрямована на визначення поняття та сутності юридичних підстав міжнародно-правової відповідальності держави та їх класифікацію на основі аналізу сучасної доктрини та практики у сфері права міжнародної відповідальності. Встановлено, що обґрунтоване притягнення держави до міжнародної відповідальності та унеможливлення неправомірного притягнення до відповідальності є одним із проявів принципу юридичної рівності держав у міжнародному праві. Обґрунтовано, що під юридичними підставами міжнародно-правової відповідальності держави варто розуміти юридично дійсні міжнародні зобов'язання держави, незалежно від форми їх закріплення. Формулювання «незалежно від форми походження» вказує на те, що міжнародні зобов'язання можуть встановлюватися звичаєвою нормою міжнародного права, договором або загальним принципом, що застосовується в рамках міжнародного правопорядку. Держави можуть брати на себе міжнародні зобов'язання за одностороннім актом. Міжнародне зобов'язання може випливати із процедур, передбачених у договорі (рішення органу міжнародної організації, яка має компетенцією у відповідній області, постанова Міжнародного суду або іншого трибуналу у справі, що стосується двох держав, та інше).
Встановлено, що конкретне діяння держави не може бути кваліфіковано як міжнародно-протиправне, якщо воно не порушує жодного міжнародно-правового зобов'язання такої держави. На таку кваліфікацію, згідно зі статтею 3 Статей про відповідальність держав 2001 року, не впливає кваліфікація цього діяння як правомірного за внутрішньодержавним правом. Зроблено висновок, що систему юридичних підстав міжнародно-правової відповідальності держав становлять: міжнародний договір; міжнародний звичай; юридично обов'язкові рішення міжнародних міжурядових організацій; рішення міжнародних судів та арбітражів; односторонні акти держав. Юридичні підстави можуть розглядатися виключно в їхньому взаємозв'язку з фактичними підставами міжнародної відповідальності держави. Наявності лише однієї з них, безперечно, недостатньо для притягнення держави до міжнародно-правової відповідальності. Доведено, що точне встановлення підстав міжнародно-правової відповідальності держави, як юридичних, так і фактичних, сприяє забезпеченню законності в міжнародному праві, надає необхідні гарантії прав для учасників міжнародних правовідносин.
Посилання
2. Василенко В.А. Ответственность государства за международные правонарушения. Киев : Вища школа, 1976. 267.
3. Курис П.М. Международные правонарушения и ответственность государства. Вильнюс : Минтис, 1973. 279 с.
4. Самощенко И.С, Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. Москва : Юрид. лит-ра, 1971. 240 с.
5. Міжнародне право : основні галузі : підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.Г. Буткевич та ін. ; за ред. В.Г. Буткевича. Київ : Либідь, 2004. 814 с.
6. Rainbow Warrior (New Zealand/ France). Reports of International Arbitral Awards. Vol. 20. New York, 1990.
7. United States Diplomatic and Consular Staff in Tehran (Hostages) case. 1980. ICJ Reports. 1980. Р. 3.
8. Доклад Комиссии международного права о работе ее пятьдесят третьей сессии. Ежегодник комиссии международного права. 2001. Т. II. Ч. 2. A/CN.4/SER.A/2001/Add.1 (Part 2). URL: https://legal.un.org/ilc/reports/2001/russian/chp4.pdf.
9. ICSID. Case № ARB/05/19. Decision of the ad hoc committee. 14 June 2010.
10. ICSID. Case № ARB/09/12. Award 14 October 2016.
11. Second report on State responsibility by Roberto Ago. A/CN.4/233. Extract from the Yearbook of the International Law Commission. 1970. Vol. II.
12. Русецкий А.Е. Понятие и основания международно-правовой ответственности. 2001. URL: http://www.law.edu.ru/ doc/document.asp?docID=1137263.