History of administrative-legal regulation of the status of refugees and persons in need of protection in Ukraine
Abstract
The article is devoted to the study of the history of administrative and legal regulation of the status of refugees in Ukraine, the studied legal acts in this area, the processes that led to their approval and the consequences caused by them. The periodization of this process is offered. Given the above, we consider it appropriate to propose such a periodization of the formation and development of administrative and legal regulation of refugee status. The first stage began with the collapse of the Soviet Union and was marked by a categorical approach to identify and protect refugees. The beginning of the second stage - the establishment of legislation - began with the adoption of the Law of Ukraine "On Refugees" in 1993. It is characterized by the development and improvement of national legislation and its harmonization with the universal standards of international protection of the United Nations and defined by the legislation of the European Union. The current stage began with the adoption and entry into force of the Law of Ukraine "On Refugees and Persons in Need of Additional or Temporary Protection" in 2011. Ukraine has chosen a unique way to introduce international standards for the protection of persons who are not citizens of Ukraine. Initially, a national legal act was adopted; it was applied for a certain period of time. The country has gained some practical experience. After that, this act was brought in line with international norms and requirements of the situation that existed at that time. Then, on January 10, 2002, Ukraine acceded to the Convention Relating to the Status of Refugees and its Protocol. This analysis was carried out in order to formulate certain areas for improving the legal regulation of legal relations in the field of protection of persons in need, in particular through administrative and legal instruments. On the basis of the conducted research the theoretical and legal problems and gaps and inconsistencies in the legislation of Ukraine are revealed; developed proposals for ways to eliminate them.
References
2. Римаренко Ю. Законодавство України щодо біженців: проблеми перспективи, шляхи оптимізації. Український часопис прав людини. 1997. № 1. С. 17-25.
3. Буроменський М. Міжнародний захист прав людини та права біженців : навчальний посібник. Київ : Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, 2002. 189 с.
4. Моргун Ю. Беженцы - глобальная проблема XXI века. Белорусский журнал международного права и международных отношений. 2001. № 2. С. 83-92.
5. Про створення Комісії у справах біженців при Кабінеті Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 1992 року № 349. Дата оновлення: 31 травня 1995 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/349-92-п (дата звернення: 04.12.2020).
6. Про затвердження Тимчасового положення про порядок визначення статусу біженців з Республіки Молдова і надання їм допомоги : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1992 року № 378. Дата оновлення: 31 травня 1995 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/378-92-п#Text (дата звернення: 04.12.2020).
7. Копиленко О. Закон України «Про біженців»: проблеми удосконалення. Біженці та міграція: український часопис права і політики. 1998. № 1. С. 7-17.
8. Ковалишин І. Поняття «біженець»: критерії визначення в законодавстві України. Право України. 1999. № 11. С. 112-117.
9. Конституція України : офіційний текст. Київ : КМ, 2013. 96 с.
10. Про біженців : Закон України від 21 червня 2001 року № 2557-III. Офіційний вісник України. 2001. № 29. Ст. 1292.
