Поняття та структура організаційно-правового механізму публічного управління в сфері виробництва органічної сільськогосподарської продукції

Анотація

Однією з вимог, які висуває перед Україною європейська спільнота, є вирішення питання переходу на європейські стандарти з виробництва сільськогосподарської продукції. Йдеться не просто про втілення нових технологій переробки, але й про запровадження новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Одним із таких перспективних напрямів у сільському господарстві є виробництво органічної сільськогосподарської продукції.

Актуалізація питання зумовлена тим, що заохочення сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва щодо поширення методів органічного виробництва й використання біотехнологій передбачено ст. 404 Глави 17 Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Констатовано, що спостерігаються значні тенденції щодо збільшення виробництва органічної сільськогосподарської продукції в Україні. Органи державної влади вживають заходів щодо популяризації органічного виробництва як пріоритету розвитку аграрного сектору економіки України, споживання органічної продукції в Україні, а також процедури внутрішньої торгівлі та перспективи розширення експорту органічної продукції українських операторів ринку [1].

Проте Україна, маючи величезний потенціал у цій сфері, суттєво відстає від більшості зарубіжних держав за темпами розвитку органічного напряму сільського господарства та обсягами його виробництва.

Розділ III Закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» [2] встановлює загальні засади державного регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, а окремий розділ IV цього Закону визначає повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у зазначеній сфері. Вважаємо, що має йтися не просто про державне регулювання у сфері органічного виробництва, а про організаційно-правовий механізм публічного управління у сфері виробництва органічної сільськогосподарської продукції, адже з огляду на проблеми з виділенням коштів із державного бюджету на відповідні напрями гостро постає питання необхідності прийняття та виконання регіональних програм, які спрямовуються на підтримку органічного виробництва. Це зачіпає більш широкий спектр правового регулювання, ніж суто повноваження органів державної влади.

Вищевикладене детермінує необхідність дослідження поняття та структури організаційно-правового механізму публічного управління у сфері виробництва органічної сільськогосподарської продукції.