Юридична природа і соціальна необхідність забезпечення прав людини в умовах надзвичайного стану
Анотація
У статті досліджено юридичну природу і соціальну необхідність забезпечення прав людини в умовах надзвичайного стану. Автор звер-тає увагу на те, що нестабільність політичної обстановки, економічна і соціальна кризи у суспільстві, зростання злочинності, правовий нігілізм, екологічні лиха і багато інших негативних процесів, що про-тікають у сучасній Україні, прямо і побічно продукують екстремальні ситуації. Адміністративно-право-вий режим надзвичайного стану – досить складний і багатогранний конституційний інститут, дослі-дження і розвиток якого актуальне нині не тільки для України, а й для більшості держав світу. Тероризм і стихійні лиха, державні перево-роти і міжнаціональні конфлікти, епідемії і епізоотії не можуть не становити небезпеку для держави з будь-якою формою державної влади і управління, політичного режиму і релігійної спрямовано-сті. Тим більше актуальні такі проблеми в умовах недостатньої підготовленості органів держав-ної влади та місцевого самовря-дування до екстреного і інтенсив-ного реагування на них в умовах надзвичайної ситуації, найчастіше зумовленої дією не одного, а цілої сукупності вищеназваних чинни-ків. Насамперед для дослідження, яке зачепило таке коло проблем, провідне значення має вивчення правової бази, яка повинна регла-ментувати в деталях усі необхідні елементи процесу усунення обста-вин, що спровокували виникнення екстремальної ситуації на терито-рії держави. Чітка регламентація дій суб’єктів, що відповідають за введення і підтримання режиму надзвичайного стану, є запорукою ефективної боротьби з раптовим непередбаченим явищем політич-ного, екологічного, техногенного чи іншого характеру. Актуаль-ною у сучасних умовах є проблема забезпечення прав і свобод людини і громадянина в умовах режиму над-звичайного стану. Особа людини, її основні права і законні інтереси натепер далеко не завжди захи-щені в реальному житті держави і суспільства, тим більше, в екс-тремальних умовах. Теоретичною основою вивчення питань порядку та підстав уведення правового режиму надзвичайного стану стали публікації таких провід-них науковців, як: В.В. Кожан, С.О. Магда, С.К. Могил, Б.І. Стахура, Т.М. Шмідт та ін.
Посилання
2. Шмидт Т.М. Чрезвычайное право-вое регулирование: общетеоретическое исследование : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01. Белгород, 2014. 191 с.
3. Стахура Б.І. Роль органів держав-ної влади у забезпеченні прав людини і громадянина в демократичному суспіль-стві: теоретико-правовий вимір : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01. Львів, 2016. 180 с.
4. Могил С.К. Государство в пре-дупреждении и ликвидации последствий аварий и катастроф. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 6, Ч. ІІ. Одеса : Астропринт, 1999. С. 107.
5. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р. Голос України. 2008. No 236. С. 15–17.
6. Міжнародний пакт про громадян-ські та політичні права. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_043.
7. Організація з безпеки і співробітни-цтва в Європі. Опубліковано 23 жовтня 2019 року. URL: https://mfa.gov.ua/mizhnarodni-vidnosini/organizaciya-z-bez-peki-i-spivrobitnictva-v-yevropi.
8. Кожан В.В. Теоретичні основи і практика законодавчого закріплення особистих прав людини. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного універ-ситету. Серія «Юриспруденція». 2015. No 18. С. 33–36.