Особливості виникнення права власності на ембріони людини in vitro
Анотація
У статті досліджено питання віднесення ембріонів людини, ство-рених поза людським організмом в умовах in vitro, до об’єктів права власності. Автором аналізуються дві протилежні позиції, що скла-лися у судовій практиці та в док-трині цивільного права, що сто-суються можливості віднесення ембріонів in vitro до власності суб’єктів цивільних правовідносин. Оскільки автор притримується підходу, згідно з яким ембріони in vitro є об’єктами цивільних прав і можуть перебувати у власності чітко визначеного законом обмеже-ного кола осіб, у статті аналізуються підстави виникнення права власності на такий специфічний об’єкт. Автором застосовується аналогія закону, оскільки жоден із наявних правових режимів об’єктів цивільних прав не може поширюва-тися на штучно створені ембріони людини. Зокрема, у статті розгля-дається набуття права власності на ембріони in vitro шляхом специ-фікації, оскільки вони на підставі договору створюються в закладі охорони здоров’я в умовах in vitro із репродуктивного матеріалу, нада-ного пацієнтами, або із донорських гамет, в результаті чого виникає новий об’єкт. Залежно від влас-ника репродуктивних клітин, із яких створюються ембріон, визна-чаються суб’єкти права власно-сті на них. Також автором дослі-джується можливість набуття закладом охорони здоров’я права власності на «покинуті» ембріони in vitro в порядку набувальної дав-ності, у випадку, якщо після закін-чення строку дії договору про крі-окосервацію, пацієнти не заявили прав на свої кріоембріони, а заклад охорони здоров’я не вжив заходів щодо їх утилізації. Окрема увага приділена донації ембріонів як під-ставі виникнення права власності на них, а також встановленню власника донованих ембріонів залежно від виду донорства (від-критого чи анонімного). У статті аналізується можливість виник-нення права власності на ембрі-они in vitro в порядку спадкування, зокрема автором розглядається доктринальний та судовий підхід до вирішення цієї проблеми, на під-ставі чого робиться обґрунтований висновок, що наявність генетич-ного зв’язку між спадкодавцем та його ембріонами in vitro впливає на визначення їх подальшої долі.
Посилання
2. Белова Д.А. Правовая природа ембриона in vitro. Lex Russia. 2019. No151. С. 122 –130.
3. Квіт Н.М. Цивільно-правові форми створення та використання біобанків в Україні : автореф. дис. ... док. юрид. наук : 12.00.03. Львів, 2020. 40 с.
4. Пожиткова А.И., Броева Н.О. Эмб-рион: наследство или наследник? Юри-дические науки: проблемы и перспек-тивы : IX Междунар. науч. конф. (г. Казань, июнь 2020 г.). Казань : Моло-дой ученый, 2020. 46 с.
5. Дружинина Ю.Ф. Правовой режим эмбриона in vitro. Журнал российского права. 2017. No 12. С. 134.
6. Шабанова А. С. Правовой режим эмбриона человека in vitro: общие доку-менты по правам человека и национальное право. Journal of Legal and Economic Studies. 2019. No 3.
7. Трубина В.А. Ткани и органы человека как объекты гражданский прав : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Москва, 2020. 26 с.
8. Hoffman, Jessica R. You Say Adop-tion, I Say Objection: Why the Word War Over Embryo Disposition Is More Than Just Semantics. Family Law Quarterly, 2012. vol. 46, No. 3, pp. 397–417.
9. Scott Price. Embryos Are Now Considered Property Under The Law (2018). URL: https://www.pallettvalo.com/whats-trending/embryos-are-now-considered-property-under-the-law/ (дата звернення: 17.01.2021).
10. Richard Vaughn. 24 May 2019 Ohio Appeals Court Affirms Embryos are not Persons (2019). URL: https://www.iflg.net/ohio-appeals-court-denies-embryo-personhood/ (дата звернення: 17.01.2021).
11. Головащук А.П. Цивільно-пра-вове регулювання відносин, пов’язаних із застосуванням допоміжних репродук-тивних технологій : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2018. 258 с.
12. Біленко В.І. Договірне регулю-вання відносин, що виникають у звязку із застосуванням допоміжних репродук-тивних технологій : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2018. 227 с.
13. Заболотна М. Договірне регулю-вання відносин із реалізації репродуктив-них прав. Підприємництво, господарство і право. 2020. No 7. С. 24–28.
14. Шабанова А.С. Правовое положе-ние донорского репродуктивного мате-риала. Matters of Russian and International Law. 2019, Vol. 9, Is. 7A. С. 82–90.
15. Холли Хондерич. Младенец, кото-рому 27 лет. В США появилась на свет девочка, ждавшая рождения дольше всех в мире. URL: https://www.bbc.com/russian/news-55168389 (дата звернення: 15.01.2021).
16. Проблемы биоэтики в свете судеб-ной практики Европейского суда по правам человека. 2016. URL: https:// www.echr.coe.int/Documents/Research_report_ bioethics_RUS.pdf (дата звер-нення: 15.01.2021).
17. Постанова ЄСПЛ від 27 серпня 2015 р. по справі «Парілло проти Іта-лії» (скарга No 46470/11). Прецеденти Європейського Суду з прав людини. 2015. No 12.
18. Петров Е.Ю. Сделки mortis causa. Бандо М.В., Брюхов Р.Б., Валеева Н.Г. и др. Частное право. Преодолевая испытания. К 60-летию Б.М. Гонгало. Москва, 2016. С. 230.
19. Clint Westbrook. Adoptable Property?: The Problem of Frozen Embryos and Ill-Adapted Adoption Law (2016). URL: hp://digitalcommons.law.msu.edu/king/262 (дата звернення: 18.01.2021).
20. Browne, Colleen M. and Hynes, Brian J. Legal Status of Frozen Embryos: Analysis and Proposed Guidelines for a Uniform Law. Journal of Legislation, 1991. Vol. 17: Iss. 1, Article 6.