Особливості виникнення права власності на ембріони людини in vitro

Анотація

У статті досліджено питання віднесення ембріонів людини, ство-рених поза людським організмом в умовах in vitro, до об’єктів права власності. Автором аналізуються дві протилежні позиції, що скла-лися у судовій практиці та в док-трині цивільного права, що сто-суються можливості віднесення ембріонів in vitro до власності суб’єктів цивільних правовідносин. Оскільки автор притримується підходу, згідно з яким ембріони in vitro є об’єктами цивільних прав і можуть перебувати у власності чітко визначеного законом обмеже-ного кола осіб, у статті аналізуються підстави виникнення права власності на такий специфічний об’єкт. Автором застосовується аналогія закону, оскільки жоден із наявних правових режимів об’єктів цивільних прав не може поширюва-тися на штучно створені ембріони людини. Зокрема, у статті розгля-дається набуття права власності на ембріони in vitro шляхом специ-фікації, оскільки вони на підставі договору створюються в закладі охорони здоров’я в умовах in vitro із репродуктивного матеріалу, нада-ного пацієнтами, або із донорських гамет, в результаті чого виникає новий об’єкт. Залежно від влас-ника репродуктивних клітин, із яких створюються ембріон, визна-чаються суб’єкти права власно-сті на них. Також автором дослі-джується можливість набуття закладом охорони здоров’я права власності на «покинуті» ембріони in vitro в порядку набувальної дав-ності, у випадку, якщо після закін-чення строку дії договору про крі-окосервацію, пацієнти не заявили прав на свої кріоембріони, а заклад охорони здоров’я не вжив заходів щодо їх утилізації. Окрема увага приділена донації ембріонів як під-ставі виникнення права власності на них, а також встановленню власника донованих ембріонів залежно від виду донорства (від-критого чи анонімного). У статті аналізується можливість виник-нення права власності на ембрі-они in vitro в порядку спадкування, зокрема автором розглядається доктринальний та судовий підхід до вирішення цієї проблеми, на під-ставі чого робиться обґрунтований висновок, що наявність генетич-ного зв’язку між спадкодавцем та його ембріонами in vitro впливає на визначення їх подальшої долі.