До питання законодавчої техніки конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень у Кримінальному Кодексі України

Анотація

Статтю присвячено аналізу конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопору-шень в чинному КК України та вивченню підходів їх тлумачення правозастосувачами.

У статті підкреслено, що зако-нодавець не має єдиного підходу у конструюванні кваліфікованих складів кримінальних правопо-рушень. Відмічено, що в чинному КК України використовуються чотири основні прийоми законодав-чої техніки конструювання кваліфі-кованих складів, проте мета засто-сування того чи іншого прийому не є чітко визначеною. У результаті аналізу кожного виду конструк-ції наголошено на існуванні низки розбіжностей між буквальним зна-ченням кримінально-правових норм того чи іншого виду та практикою їх застосування.

З’ясовано, що питання необхід-ності врахування усіх без винятку ознак кримінального правопору-шення основного складу під час притягнення особи до кримінальної відповідальності, за умови наяв-ності в скоєному нею діянні ознак кваліфікованого складу криміналь-ного правопорушення, вирішується неоднозначно.

У переважній більшості кваліфі-кація діянь за кваліфікованим скла-дом кримінального правопорушення здійснюється за умови встанов-лення усіх ознак основного складу кримінального правопорушення та, власне, кваліфікуючих. Проте трапляються випадки, коли право-застосовна практика не враховує окремих ознак основного складу кримінального правопорушення, однак за наявності ознак, що його кваліфікують, вважає за можливе притягти особу до кримінальної відповідальності.

Зустрічаються й протилежні приклади, коли буквальне тлумачення кваліфікованих складів кри-мінальних правопорушень не вима-гає обов’язкового встановлення окремих ознак основного складу, проте суб’єкти застосування таких норм в якості обов’язко-вих ознак встановлюють ті, що буквально не охоплені конструк-цією кваліфікованого складу.

Відсутність достатньої чіткості у формулюванні кваліфікованих складів призводить до прийняття різними суб’єктами протилежних рішень за подібних обставин вчи-нення суспільно небезпечних діянь. Уникненню неоднозначності тлу-мачення кваліфікованих складів кримінальних правопорушень спри-ятиме, по-перше, використання єдиного прийому законодавчого закріплення кваліфікованих скла-дів, а також дотримання єдиного підходу у застосуванні цих норм, а саме ознаки кваліфікованого складу кримінального правопорушення мають охоплювати усі ознаки його основного складу, окрім випадків, які повинні бути безпосередньо передбачені в законі.