Функції держави із забезпечення судового захисту екологічних прав громадян
Анотація
Відповідно до ст. 16 Конститу-ції України забезпечення екологіч-ної безпеки і підтримання екологіч-ної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи пла-нетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави. Забезпечення екологічної функції пов’язане з тим, що екологічна функція, будучи однією із головних, неможлива без загальнообов’язкових правил поведінки, які закріплені в нормах права. Реалізуючи конституційне положення та забезпечуючи прак-тичну реалізацію екологічної функції, держава, маючи систему законодавчих і судових органів та уповноважених суб’єктів виконав-чої влади, спроможна не тільки захищати свободи, права і інте-реси громадян, права та інтереси юридичних осіб, а у разі необхідно-сті застосовувати до порушників екологічного законодавства заходи державного примусу.
У статті звертається увага, що нині порушення екологічних прав, свобод та інтересів грома-дян відбуваються майже щодо всіх об’єктів екологічних відносин, це покладає на державу обов’язок забезпечити судовий захист еко-логічних прав громадян. Проаналі-зовано нормативно-правові акти, зокрема, закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про судоустрій і статус суддів», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про Основні засади (стратегію) державної екологіч-ної політики України на період до 2030 року» щодо деталізації та змісту функцій держави із забез-печення судового захисту екологіч-них прав громадян.
Внаслідок здійсненого аналізу юридичної літератури з’ясовано, що серед науковців наявні різні доктринальні погляди щодо функ-цій держави.
Здійснення досліджень сучасних функцій держави дало підстави виокремити найбільш глобальні її функції із забезпечення судового захисту екологічних прав грома-дян, до яких ми відносимо: соці-альну функцію; правоохоронну функцію; регулятивну функцію; інформаційну функцію; міжнародну функцію.
Проаналізувавши функції дер-жави із забезпечення судового захисту екологічних прав грома-дян, надано авторське визначення поняття «функції держави із забезпечення судового захисту еко-логічних прав громадян».
Посилання
2. Носік В. Проблеми доступу до пра-восуддя у захисті права на безпечне для життя і здоров’я довкілля в Укра-їні. Міжнародний судовий форум «Судо-вий захист природного довкілля та екологічних прав» (м. Київ, 7 листопада 2019 року). Збірник матеріалів. Київ, 2019. С. 76–81.
3. Великий тлумачений словник укра-їнської мови / уклад. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. 1440 с.
4. Толкачев К.Б., Хабибулин А.Г. Основы правового положения личности. Конституционное право России. Уфа, 1993. С. 83–90.
5. Конституція України : Закон Укра-їни від 28.06. 1996 р. No 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. No 30. Ст. 141.
6. Про охорону навколишнього при-роднього середовища : Закон України від 25.06.1991 р. No 1264-XII. Відомості Вер-ховної Ради України. 1991. No 41. Ст. 546.
7. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. No 1402-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. No 31. Ст. 545.
8. Про оцінку впливу на довкілля : Закон України від 23.05. 2017 р. No 2059-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. No 29. Ст. 315.
9. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року : Закон України від 28.02.2019 р. No 2697-VIII. Відомості Вер-ховної Ради України. 2019. No 16. Ст. 70.
10. Андрусяк В.Г. Правозахисна функція сучасної держави (на прикладі інституту прокуратури): загальнотео-ретичне дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2015. 22 с.
11. Саміло Г.О. Теорія держави і права : навчальний посібник. Запоріжжя : Просвіта, 2010. 348 с.
12. Про охорону атмосферного пові-тря : Закон України від 16.10. 1992 р. No 2707-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. No 50. Ст. 678.
13. Про тваринний світ : Закон Укра-їни від 13.12.2001 р. No. 2894-III.Відо-мості Верховної Ради України. 2002. No 14. Ст. 97.
14. Про рослинний світ : Закон Укра-їни від 09.04.1999 р. No 591-XIV. Відо-мості Верховної Ради України. 1999. No 22-23. Ст. 198.
15. Про відходи : Закон України від 05.03.1998 р. No 187/98-ВР. Відо-мості Верховної Ради України. 1998. No 36-37. Ст. 242.
16. Про екологічну мережу : Закон України від 24.06.2004 р. No 1864-IV.Відомості Верховної Ради України. 2004. No 45. Ст. 502.
17. Лісовий кодекс України : Закон України від 21.01.1994 р. No 3852-XII.Відомості Верховної Ради України. 1994. No 17. Ст. 99.
18. Земельний кодекс України : Закон України від 25.10.2001 р. No 2768-III.Відомості Верховної Ради України. 2002. No 3-4. Ст. 27.
19. Водний кодекс України : Закон України від 06.06.1995 р. No 213/95-ВР.Відомості Верховної Ради України. 1995. No 24. Ст. 189.
20. Кодекс України про надра : Закон України від 27.07.1994 р. No 132/94-ВР.Відомості Верховної Ради України. 1994. No 36. Ст. 340.
21. Калєніченко Л.І. Поняття та ознаки державно-правового примусу. Вісник Харківського національного уні-верситету внутрішніх справ. 2017. No 3 (78). С. 21–30.
22. Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. Санкт-Петер-бург : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. С. 278–279.
23. Евдокимов В.А. Украина в усло-виях глобализации. Глобализация, госу-дарства, право, ХХІ век. Москва : Горо-дец, 2004. С. 57–58.
24. Павленко Ж.О. Поняття інфор-маційної функції держави. Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. Харків, 2011. Вип. 117. С. 202–211.
25. Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громад-ськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що сто-суються довкілля : Закон України від 06.07.1999 р. No 832-XI.Відомості Верхов-ної Ради України. 1999. No 34. Ст. 296.
