ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
ТРАДИЦІЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ, СУВЕРЕННОСТІ ТА ІНТЕГРАЦІЇ В МЕЖАХ ТЮРКО-ВІЗАНТІЙСЬКОГО ФРОНТИРУ
Ключові слова:
політична антропологія, політична традиція фронтиру, візантинізм, тюркський ель, lex foedus, річпосполитський наратив, козацький міф, суверенність Київської Русі
Анотація
У статті вперше у вітчизняному історико-правовому дискурсі розкривається історіографічний та політико-правовий зміст української політичної традиції фронтиру. Позаяк політична антропологія вивчає насамперед політичні традиції, то фронтирність (політична, етнічна, культурна, юридична) визначена як предмет політико-ан- тропологічного дослідження. При цьому автор звертає увагу на те, що політична антропологія має вагоме теоретико-методологічне значення і для політичної науки, і для юридичної теорії держави та права (зокрема, з точки зору еліто- логії). Отже, із позицій політологічного аналізу політична традиція фронтиру характеризується легітимацією неформальних зв'язків
між компліментарними соціоетніч- ними групами (східні слов’яни-тюр- ки-візантійці) та імперативним психологічним несприйняттям
некомпліментарних соціоетнічних груп (східні слов'яни-тюрки contra германці). З позицій історико-прав- ничого аналізу політична традиція фронтиру сягає корінням надання Римською/Візантійською імперією статусу «федератів» різноетніч- ним племенам Північного Причорномор'я. Автор розглядає феномен етнокультурної компліментар
ності, що з давніх часів забезпечував цивілізаційну близькість східних слов'ян та тюркських кочівницьких племен. Стверджується, що тюркські засади «елю», як общини «вільних людей», вплинули на конституювання українських політичних традицій, заклали підвалини притаманного українській етнічній психології антиінституціоналізму, передували козаччині. Підкреслюється, що політичний розвиток Київської Русі уможливився виключно завдяки творчій кооперації Східної Римської імперії (Візантії) із тюркськими племенами федератів. Прослідко- вується історія взаємин між Римською / Візантійською імперією та тюркськими федератами Південної України. Розкриваються ґенеза та ідеологічні конотації «київсько-руського міфу», «козацького міфу», «річпосполитського нара- тиву», «російської імперської історіографії». Історіографічні екскурси чергуються з авторськими оцінками геополітичного і правничого змісту політичних процесів на українських теренах за часів т. зв. «Київської Русі» та «Козаччини». Артикулю- ється положення про рефлективний характер формування української національної ідентичності протягом XVIII-XIX ст, що цілковито співпав із постнаполеонівським творенням російської ідентичності, розвиваючись на противагу польським візіям «Східних Кресів».
Засадничий висновояк статті - заклик до осмислення візантиніс- тичних і тюркських передумов формування української державності як специфічно фронтирного політи- ко-юридичного феномена.
Посилання
1. Мельник В.М. Нариси з теорії соці- окультурної антропології. Вінниця : ТОВ «Вінницька міська друкарня», 2015. 552 с.
2. Мельник В.М. У полоні інтерпрета¬цій. Політична антропологія між Сходом і Заходом : монографія. Вінниця : Нова книга, 2020. 280 с.
3. Мамина Н.А. Политические тради¬ции как элемент политической культуры. Вестник МГУКИ. 2013. Вып. 2 (52). С. 43-46.
4. Malinowski B. A Scientific Theory of Culture, and Other Essays. Chapel Hill,
N.C. : University of North Carolina Press, 1944. 228 p.
5. Baudrillard Jean. La sociйtй de consommation: ses mythes et ses structures. Paris : Gallimard, 1970. 318 p.
6. Мельник В.М. Психологічні аспекти соціокультурної антропології. Вісник Вінницького національного медичного уні-верситету. Науковий журнал. 2012. Т. 16. № 2. С. 518-529.
7. Melnyk Viktor. Chapter Two: Tradition and Nation in Political Anthropology: The Ukrainian Ethno-historical Context. The Process of Politicization: How Much Politics Does a Society Need? CGS Studies vol. 5. / Edited by Wieslaw Waclawczyk and Adam Jarosz. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2017. Pp. 23-44.
8. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Москва : Айрис-пресс, 2012. 560 с.
9. Гумилев Л.Н. В поисках вымышлен¬ного царства. Санкт-Петербург : Азбу¬ка-классика, 2014. 480 с.
10. Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Вели¬кая Степь. Москва : Айрис-пресс, 2009. 736 с.
11. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. Ленинград : Наука, Ленинградское отделение, 1990. 280 с.
12. Мельник В.М. К вопросу о культур¬но-юридическом взаимодействии Саса- нидского Ирана и Восточной Римской империи. Этническая культура. 2020. № 4 (5). С. 33-38.
13. Brooks David. The Crisis of Western Civilization. The New York Times. 2017, April 21. P. 27.
14. Рябчук Микола. Долання амбіва¬лентності. Дихотомія української націо¬нальної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. Київ : ІПіЕНД ім.
І.Ф. Кураса НАН України, 2019. 252 с.
15. Кравець А.Ю. Влада в сучасному політико-антропологічному дискурсі: теоретико-методологічний аспект : авто-
реф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.01. Дніпропетровський національний універ¬ситет ім. О. Гончара, 2010. 19 с.
16. Данилова А.Г. Методы истори¬ко-психологических исследований. Чело¬век и мир. 2018. Том 2. № 1. С. 132-166.
17. Петрушенко О.Ф. Історія як літе¬ратурна традиція. Аннали юридичної історії. 2018. Т. 2. № 1-2. С. 194-196.
18. Пленков О.Ю. Мифы нации против мифов демократии: немецкая политиче¬ская традиция и нацизм. Санкт-Петер¬бург : Изд-во РХГИ, 1997. 576 с.
19. Кралюк Петро. Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів. Харків : Фоліо, 2018. 282 с.
20. Калакура Ярослав. Українська історіографія. Курс лекцій. Київ : Ґенеза, 2012. 512 с.
21. Гумилев Л.Н. Древние тюрки. Москва : Клышников и Комаров и Ко., 1993. 536 с.
22. Тарле Е.В. Петр I против Карла XII. Северная война. Москва : Ридерз Дайджест, 2009. 472 с.
23. Білінський В.Б. Країна Моксель, або Московія. Книга перша. Київ : Видав¬ництво імені Олени Теліги, 2008. 320 с.
24. Вернадский Георгий. Начертание русской истории. Москва : Алгоритм, 2008. 336 с.
25. Вернадский Г.В. Опыт истории Евразии: С половины VI века до настоя¬щего времени. / Худож. С. Карцева. Бер¬лин : Издательство Евразийцев, 1934.189 с.
26. Вернадский Г.В. Монголы и Русь. Тверь : ЛЕАН, 1997. 476 с.
27. Савицкий П.Н. Геополитические заметки по русской истории. Г.В. Вер¬надский. Начертание русской истории. Москва : Алгоритм, 2008. С. 292-331.
28. Савицкий П.Н. О задачах кочев¬никоведенья: (почему скифы и гунны должны быть интересны для русского?). Прага : Евразийское книгоиздательство, 1928. 14 с.
29. Ключевский В.О. Сочинения: в 9-ти томах. Том 1. Курс русской исто¬рии. Ч. 1. / Под ред. В.Л. Янина. Москва : Мысль, 1987. 430 с.
30. Галушко Кирилл. Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и зачем придумал Украину. Киев : Темпора, 2010. 632 с.
31. Брайчевський М.Ю. Вибране. Том 1. Суспільно-політичні рухи в Київській Русі. Історична думка в Київській Русі. Київ : Видавництво Олени Теліги, 2009. 720 с.
32. Брайчевський М.Ю. Вибране. Том 2. Хозарія і Русь. Аскольд - цар київський. Київ : Видавництво Олени Теліги, 2009. 816 с.
33. Дашкевич Я.Р. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури. 3-тє вид., доповн. Львів : Літературна агенція «Піраміда», 2016. 924 с.
34. Мельник В.М. Ярослав Дашкевич про Омеляна Пріцака. Аннали юридичної історії. Том 1. № 1. С. 101-106.
35. Jinping Xi. The Governance of China. Volume 1. Shanghai : Shanghai Press, 2015. 515 p.
36. Кіктенко В.О. Семантика і праг¬матика концепту Ініціатива «Один пояс - один шлях». Китаєзнавчі дослі¬дження. 2018. № 1. С. 58-68.
37. Поворозник В., Перебийніс В. Про- єкт «Один пояс - один шлях»: можливості для України. Київ : Міжнародний центр перспективних досліджень, 2015. 31 с.
38. Вітович Ігор. НАТО дивиться в майбутнє. На саміті міністрів оборони країн-членів Альянсу говорили про те, як протистояти Росії та Китаю. Україна молода. 2021. 19-20 лютого. C. 5.
39. Елітознавство / За заг. ред. проф. В.А. Гошовської. Київ : НАДУ, 2013. 268 с.
40. Байдін Ю.В. Державний суверені¬тет і суверенні права. Державне будів¬ництво та місцеве самоврядування. 2010. Випуск 20. С. 186-203.
41. Шевчук П. Роль політичного класу та політичної еліти України у розбу¬дові держави. Ефективність державного управління. 2015. Випуск 42. С. 29-38.
42. Медвідь Ф.М. Українська націо¬нальна ідея як детермінанта 73 держа¬вотворчих процесів. Політичний менедж¬мент. 2005. № 1 (10). С. 35-43.
43. Клименко І.В., Харазішвілі Ю.М., Шаров О.М., Ус І.В. Україна в інтегра¬ційних процесах на пострадянському про¬сторі: моделювання альтернатив. Аналі¬тична доповідь. Київ : НІСД, 2013. 104 с.
44. Переформатування європейської інтеграції: можливості і ризики для асоці¬ації Україна-ЄС. / За ред. чл.-кор. НАНУ В.Р. Сіденка. Київ : Заповіт, 2018. 214 с.
45. Норкус Зенонас. Непроголошена імперія. Велике князівство Литовське з погляду порівняльно-історичної соціоло¬гії імперій. Київ : Критика, 2016. 440 с.
46. Камінський Анджей-Сулима. Істо¬рія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795. Громадяни, їх дер¬жава, суспільство, культура. Київ : Наш час, 2011. 264 с.
32
47. Менцвель Анджей. Антропологічна уява. Київ : Юніверс, 2012. 380 с.
48. Сіденко В.Р. Кризові процеси у роз¬витку інтеграції в ЄС: витоки та пер¬спективи. Економіка і прогнозування. 2017. № 1. С. 7-34.
49. Оболенский Д. Византийское Содру¬жество Наций. Шесть византийских пор¬третов. Москва : Янус-К, 1998. 656 с.
50. Трубецкой Н.С. Наследие Чингис¬хана. Взгляд на русскую историю не с Востока, а с Запада. Берлин : Евра¬зийское книгоиздательство, 1925. 60 с.
51. Савицкий П.Н. О задачах кочев¬никоведенья: (почему скифы и гунны должны быть интересны для русского?). Скифы и гунны: из истории кочевого мира. Прага : Евразийское книгоизда¬тельство, 1928. С. 83-106.
52. Said Edward W. Orientalism. London : Penguin Books, 2003. XXVI+396 p.
53. Степовик Д. Візантологія. Друге видання. Жовква : Місіонер, 2013. 352 с.
54. Мельник Віктор. Україна і Туреч¬чина. На шляху до зони вільної тор¬гівлі. Юридична газета. 21 січня 2020 р. № 1 (707). С. 30-31.
55. Липинський В.К. Листи до бра- тів-хліборобів: про ідею і організа¬цію українського монархізму: писані 1919-1926 рр. Відень : Карл Геррманн, 1926. XLVIII+580 c.
56. Липинський В.К. Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом Богдана Хмельницького. Філа¬дельфія, 1980. XCVIII+638 с.
57. Липинський В.К. Україна на пере¬ломі 1657-1659. Замітки до історіїукраїн- ського державного будівництва у XVII ст. Філадельфія, 1991. LXX+346 с.
58. Липинський В.К. Історико-політо- логічна спадщина і сучасна Україна. / Ред. Я. Пеленський. Київ-Філадельфія, 1994. 284 с.
59. Дашкевич Я.Р. Хам чи Яфет: Липинський і Українська революція. Україна. Наука і культура. Київ, 1996. Вип. 29. С. 34-39.
60. Баландьє Жорж. Політична антро¬пологія. / Пер. з франц. О. Хоми. Київ : «Альтерпрес», 2002. 252 с.
61. Пріцак О. Коли і ким було напи¬сано «Слово о полку Ігоревім»? Київ : Обе¬реги, 2007. 360 с.
62. Портнов А. Історії істориків. Обличчя й образи української історіо¬графії ХХ століття. Київ : Критика, 2011. 230 с.
63. Пархоменко В.А. Начало христиан¬ства Руси. Очерки из истории Руси IX-X вв. Полтава, 1913. 192 с.
64. Пархоменко В.А. У истоков рус¬ской государственности. Ленинград, 1924. 114 с.
65. Пархоменко В.О. Початок істо¬рично-державного життя на Україні. Київ, 1925. 36 с.
66. Пархоменко В.А. Киевская Русь и Хазария. Slavia. 1927. Sesit 2-3. S. 380-387.
67. Полонська-Василенко Н. Істо¬рична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків. Записки НТШ. 1962. Т. 173. С. 7-112.
68. Грушевський М.С. Історія України- Руси: В 11 томах, 12 книгах. Том 1. До початку ХІ віка. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1991. LXXVI+[8]+648 с.
69. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалеж¬ності. Харків : КСД, 2016. 496 с.
70. Ортайли Ільбер. Османи на трьох континентах. / Пер. з тур. О. Кульчин- ського. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, Київ : Ніка-Центр, 2019. 208 с.
71. Мельник Віктор. «Третій Рим» і джерела турецької ідентичності. Кри¬тичні роздуми на полях українського перекладу книги професора Ільбера Ортайли. Початок. Українська літе¬ратурна газета. 28 серпня 2020 р. № 17 (283). С. 16.
72. Мельник Віктор. «Третій Рим» і джерела турецької ідентичності. Кри¬тичні роздуми на полях українського пере¬кладу книги професора Ільбера Ортайли. Закінчення. Початок у ч. 17. Українська літературна газета. 11 вересня 2020 р. № 18 (284). С. 16-17.
73. Стахів М.М. Христова Церква в Україні: 988-1596. Нарис історії Укра¬їнської Католицької Церкви та аналіз перехрещення в ній інтересів Риму, Цар¬городу, Варшави й Москви в національ¬но-політичному аспекті. Львів : Видав¬ниче підприємство «Стрім», 1993. 586 с.
74. Мельник В.М. Історико-юридичний нарис Аскольдової доби (860-882 рр.): торговельні шляхи і візантійський сюзе¬ренітет. Вісник НТУУ «КПІ». Політоло¬гія. Соціологія. Право. 2018. Випуск 3 (39). С. 126-132.
75. Медведев И.П. Правовая культура Византийской империи. Санкт-Петер¬бург : Алетейя, 2001. 575 с.
76. Лаврів П.І. Історія Південно-Схід¬ної України. Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 1996. 192 c.
77. Чухліб Т.В. Донеччина та Луган¬щина — козацькі землі України (XVI— XVIII ст.). Київ : Інститут історії Укра¬їни ПАНУ, 2014. 105 с.
78. Яворницький Д.І. Історія запороз¬ьких козаків. У 3-х томах. Том 1. Київ : Наукова думка, 1990. 596 с.
79. Збірник козацьких літописів: Гус- тинський, Самійла Величка, Грабянки. Київ : Дніпро, 2006. 976 с.
80. Дашкевич Я.Р. Україна і Туреч¬чина. Дослідження взаємовідносин XV—
XVIII ст. Проблеми української історич¬ної медієвістики. Кам’янець-Подільский, 1990. С. 64 —65.
81. Крип’якевич І. Турецька політика Б. Хмельницького (Матеріали). Укра¬їнський археографічний щорічник. Київ, 2006. Вип. 10/11. С. 111—160.
82. Бовуа Даниэль. Гордиев узел Российской империи: Власть, шляхта и народ на Правобережной Украине (1793—1914). / Автор. пер. с франц. М. Крисань. Москва : Новое литератур¬ное обозрение, 2011. 1008 с.
83. Горак Володимир. Хмельниччина (1648—1657): до питання про критику української критичної концепції. Істо¬ріографічні дослідження в Україні. Київ, 2014. Вип. 25. C. 302—320.
84. Мельник В.М. Еволюція міжна¬родно-правового статусу Ватикану: історія, сьогодення, українські акценти. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2017. 192 с.
85. Халецки Оскар. История Цен¬тральной Европы с древних времен до ХХ века. / Пер с англ. Л.А. Карповой. Москва : Центрполиграф, 2019. 543 с.
86. Stgpnik Andrzej. Nauki dla Polski. Kozacy i kozaczyzna w historiografii pol- skiej okresu miqdzypowstaniowego. Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів у польській і українській історичній думці
XIX i XXст.: колективна монографія. / За редакцією Віталія Тельвака, ЛідіїЛазурко та Павла Сєрженґи. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. С. 127—145.
87. Петрушенко О.Ф. Сарматський концептуалізм у картографії і літера¬турі. Аннали юридичної історії. 2017. Т. 1. № 1. С. 154—159.
88. Куций І. Між «цивілізованістю» та «варварством»: Річ Посполита в істо- рично-цивілізаційних уявленнях Панте¬леймона Куліша. Спільна спадщина. Річ
Посполита обох народів у польській і українській історичній думці XIX i XX ст.: колективна монографія. / За редак¬цією Віталія Тельвака, Лідії Лазурко та Павла Сєрженґи. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. С. 181—189.
89. Чоп В.М. Запорозьке козацтво та
махновське повстанство: пошуки тради¬цій та історичних паралелей. Козацька спадщина: Альманах Інституту
суспільних досліджень. 2005. Випуск
2. C. 136—139.
90. Субтельний Орест. Україна: історія. / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. Київ : Либідь, 1991. 512 с.
91. Кононенко В.П. Хозарський козаць¬кий міф. Енциклопедія історії України: Том 10: Т—Я. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, Інститут історії України НАНУ, 2013. С. 400—401.
92. Маґочій Павло-Роберт. Ілюстро¬вана історія України. / Переклав з анг¬лійської С. Біленький. Київ : Критика, 2012. 448 с.
93. Толстой Л.Н. Война и мир. Роман. Том 1—2. Санкт-Петербург : Азбука, 2020. 704 с.
94. Толстой Л.Н. Война и мир. Роман. Том 3—4. Санкт-Петербург : Азбука, 2020. 704 с.
95. Бачинська О.А. Козацтво в «піс- лякозацьку добу» української історії (кінець XVIII—XIX століття). Одеса : Астропринт, 2009. 256 с.
96. Федевич Климентій К., Федевич Климентій І. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905—1917 роки). Київ : Критика, 2017. 308 с.
97. Кралюк Петро. Козацька міфоло¬гія України. Творці та епігони. Харків : Фоліо, 2016. 400 с.
98. Грицак Ярослав. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX— XX століття. Київ : Ґенеза, 1996. 360 с.
99. Грушевський М.С. Хто такі укра¬їнці та чого вони хочуть? Київ : Знання України, 1991. 240 с.
100. Яценко В.Б. Взаимоотноше¬ния украинского казачества с тюркс¬ким миром в украинской историографии XVIII — начала XX в. Казачество в тюркс¬ком и славянском мирах : коллективная монография. / Отв. ред. В.В. Грибовский, В.В. Трепавлов. Казань : Институт архе¬ологии им. А.Х. Халикова Академии Наук Республики Татарстан, 2018. С. 70—84.
34
101. Ермолова И.Е. Римская империя и федераты в IV в. Новый исторический вестник. 2001. № 4. С. 33-44.
102. Ермолова И.Е. Федераты и союз¬ники Рима. Античность: общество и идеи. Казань : КГУ, 2001. С. 151-159.
103. Рябцева М.Л. Федераты поздне¬римской империи (по материалам пись¬менных источников V-VI вв.). Научные ведомости Белгородского государствен¬ного университета. Серия: История, поли¬тология. 2016. Т. 40, № 22 (243). С. 62-66.
104. Мельник В.М. Византийский
сюзеренитет в Восточной Европе и Киевская Русь. Право и государство:
история и современность, перспективы развития. / Отв. ред. Е.С. Косых. Стер- литамак : Стерлитамакский филиал БашГУ, 2017. С. 46-50.
105. Мельник В.М. Смена эпох:
очерк формирования римско-визан¬
тийской доктрины международного права (III-VI века). Аннали юридичної історії. 2018. Т. 2. № 1-2. С. 63-108.
106. Люттвак Э.Н. Стратегия Визан¬тийской империи. Москва, 2016. 664 с.
107. Вирський Д.С. Річпосполитське причастя «кресів»: українська регіо¬нальна історіографічна традиція. Київ¬ська старовина. 2011. № 6. С. 3-23.
108. Яневський Данило. Проєкт «Укра¬їна»: 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька. Харків : Фоліо, 2013. 283 с.
109. Свідерський Ю.Ю. Боротьба пів¬денно-західної Русі проти католицької експансії в X-XIII ст. Київ : Наукова думка, 1983. 128 с.
110. Zaikyn Waclaw. РгуЬу organizacji Kosciola w poludniowo-wschodniej Europie do VIII wieku. Lwow, 1938. 10 s.
111. Повесть временных лет. Про¬изведения древнерусской литературы в переводах Д.С. Лихачева. Санкт- Петербург : Азбука, 2020. 384 с.
112. Стасюк Анджей. Схід. / Пере¬клад з польської Т. Прохаська. Львів : ВСЛ, 2015. 272 с.
113. Ольжич Олег. Дух руїни. 2-ге вид. Київ : Смолоскип, 2008. 50 с.
114. Asad Talal. Anthropology and the Analysis of Ideology. Man. 1979. Vol. 14. Issue 4. New series. Pp. 607-627.
2. Мельник В.М. У полоні інтерпрета¬цій. Політична антропологія між Сходом і Заходом : монографія. Вінниця : Нова книга, 2020. 280 с.
3. Мамина Н.А. Политические тради¬ции как элемент политической культуры. Вестник МГУКИ. 2013. Вып. 2 (52). С. 43-46.
4. Malinowski B. A Scientific Theory of Culture, and Other Essays. Chapel Hill,
N.C. : University of North Carolina Press, 1944. 228 p.
5. Baudrillard Jean. La sociйtй de consommation: ses mythes et ses structures. Paris : Gallimard, 1970. 318 p.
6. Мельник В.М. Психологічні аспекти соціокультурної антропології. Вісник Вінницького національного медичного уні-верситету. Науковий журнал. 2012. Т. 16. № 2. С. 518-529.
7. Melnyk Viktor. Chapter Two: Tradition and Nation in Political Anthropology: The Ukrainian Ethno-historical Context. The Process of Politicization: How Much Politics Does a Society Need? CGS Studies vol. 5. / Edited by Wieslaw Waclawczyk and Adam Jarosz. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2017. Pp. 23-44.
8. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Москва : Айрис-пресс, 2012. 560 с.
9. Гумилев Л.Н. В поисках вымышлен¬ного царства. Санкт-Петербург : Азбу¬ка-классика, 2014. 480 с.
10. Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Вели¬кая Степь. Москва : Айрис-пресс, 2009. 736 с.
11. Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. Ленинград : Наука, Ленинградское отделение, 1990. 280 с.
12. Мельник В.М. К вопросу о культур¬но-юридическом взаимодействии Саса- нидского Ирана и Восточной Римской империи. Этническая культура. 2020. № 4 (5). С. 33-38.
13. Brooks David. The Crisis of Western Civilization. The New York Times. 2017, April 21. P. 27.
14. Рябчук Микола. Долання амбіва¬лентності. Дихотомія української націо¬нальної ідентичності. Історичні причини та політичні наслідки. Київ : ІПіЕНД ім.
І.Ф. Кураса НАН України, 2019. 252 с.
15. Кравець А.Ю. Влада в сучасному політико-антропологічному дискурсі: теоретико-методологічний аспект : авто-
реф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.01. Дніпропетровський національний універ¬ситет ім. О. Гончара, 2010. 19 с.
16. Данилова А.Г. Методы истори¬ко-психологических исследований. Чело¬век и мир. 2018. Том 2. № 1. С. 132-166.
17. Петрушенко О.Ф. Історія як літе¬ратурна традиція. Аннали юридичної історії. 2018. Т. 2. № 1-2. С. 194-196.
18. Пленков О.Ю. Мифы нации против мифов демократии: немецкая политиче¬ская традиция и нацизм. Санкт-Петер¬бург : Изд-во РХГИ, 1997. 576 с.
19. Кралюк Петро. Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів. Харків : Фоліо, 2018. 282 с.
20. Калакура Ярослав. Українська історіографія. Курс лекцій. Київ : Ґенеза, 2012. 512 с.
21. Гумилев Л.Н. Древние тюрки. Москва : Клышников и Комаров и Ко., 1993. 536 с.
22. Тарле Е.В. Петр I против Карла XII. Северная война. Москва : Ридерз Дайджест, 2009. 472 с.
23. Білінський В.Б. Країна Моксель, або Московія. Книга перша. Київ : Видав¬ництво імені Олени Теліги, 2008. 320 с.
24. Вернадский Георгий. Начертание русской истории. Москва : Алгоритм, 2008. 336 с.
25. Вернадский Г.В. Опыт истории Евразии: С половины VI века до настоя¬щего времени. / Худож. С. Карцева. Бер¬лин : Издательство Евразийцев, 1934.189 с.
26. Вернадский Г.В. Монголы и Русь. Тверь : ЛЕАН, 1997. 476 с.
27. Савицкий П.Н. Геополитические заметки по русской истории. Г.В. Вер¬надский. Начертание русской истории. Москва : Алгоритм, 2008. С. 292-331.
28. Савицкий П.Н. О задачах кочев¬никоведенья: (почему скифы и гунны должны быть интересны для русского?). Прага : Евразийское книгоиздательство, 1928. 14 с.
29. Ключевский В.О. Сочинения: в 9-ти томах. Том 1. Курс русской исто¬рии. Ч. 1. / Под ред. В.Л. Янина. Москва : Мысль, 1987. 430 с.
30. Галушко Кирилл. Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и зачем придумал Украину. Киев : Темпора, 2010. 632 с.
31. Брайчевський М.Ю. Вибране. Том 1. Суспільно-політичні рухи в Київській Русі. Історична думка в Київській Русі. Київ : Видавництво Олени Теліги, 2009. 720 с.
32. Брайчевський М.Ю. Вибране. Том 2. Хозарія і Русь. Аскольд - цар київський. Київ : Видавництво Олени Теліги, 2009. 816 с.
33. Дашкевич Я.Р. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури. 3-тє вид., доповн. Львів : Літературна агенція «Піраміда», 2016. 924 с.
34. Мельник В.М. Ярослав Дашкевич про Омеляна Пріцака. Аннали юридичної історії. Том 1. № 1. С. 101-106.
35. Jinping Xi. The Governance of China. Volume 1. Shanghai : Shanghai Press, 2015. 515 p.
36. Кіктенко В.О. Семантика і праг¬матика концепту Ініціатива «Один пояс - один шлях». Китаєзнавчі дослі¬дження. 2018. № 1. С. 58-68.
37. Поворозник В., Перебийніс В. Про- єкт «Один пояс - один шлях»: можливості для України. Київ : Міжнародний центр перспективних досліджень, 2015. 31 с.
38. Вітович Ігор. НАТО дивиться в майбутнє. На саміті міністрів оборони країн-членів Альянсу говорили про те, як протистояти Росії та Китаю. Україна молода. 2021. 19-20 лютого. C. 5.
39. Елітознавство / За заг. ред. проф. В.А. Гошовської. Київ : НАДУ, 2013. 268 с.
40. Байдін Ю.В. Державний суверені¬тет і суверенні права. Державне будів¬ництво та місцеве самоврядування. 2010. Випуск 20. С. 186-203.
41. Шевчук П. Роль політичного класу та політичної еліти України у розбу¬дові держави. Ефективність державного управління. 2015. Випуск 42. С. 29-38.
42. Медвідь Ф.М. Українська націо¬нальна ідея як детермінанта 73 держа¬вотворчих процесів. Політичний менедж¬мент. 2005. № 1 (10). С. 35-43.
43. Клименко І.В., Харазішвілі Ю.М., Шаров О.М., Ус І.В. Україна в інтегра¬ційних процесах на пострадянському про¬сторі: моделювання альтернатив. Аналі¬тична доповідь. Київ : НІСД, 2013. 104 с.
44. Переформатування європейської інтеграції: можливості і ризики для асоці¬ації Україна-ЄС. / За ред. чл.-кор. НАНУ В.Р. Сіденка. Київ : Заповіт, 2018. 214 с.
45. Норкус Зенонас. Непроголошена імперія. Велике князівство Литовське з погляду порівняльно-історичної соціоло¬гії імперій. Київ : Критика, 2016. 440 с.
46. Камінський Анджей-Сулима. Істо¬рія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795. Громадяни, їх дер¬жава, суспільство, культура. Київ : Наш час, 2011. 264 с.
32
47. Менцвель Анджей. Антропологічна уява. Київ : Юніверс, 2012. 380 с.
48. Сіденко В.Р. Кризові процеси у роз¬витку інтеграції в ЄС: витоки та пер¬спективи. Економіка і прогнозування. 2017. № 1. С. 7-34.
49. Оболенский Д. Византийское Содру¬жество Наций. Шесть византийских пор¬третов. Москва : Янус-К, 1998. 656 с.
50. Трубецкой Н.С. Наследие Чингис¬хана. Взгляд на русскую историю не с Востока, а с Запада. Берлин : Евра¬зийское книгоиздательство, 1925. 60 с.
51. Савицкий П.Н. О задачах кочев¬никоведенья: (почему скифы и гунны должны быть интересны для русского?). Скифы и гунны: из истории кочевого мира. Прага : Евразийское книгоизда¬тельство, 1928. С. 83-106.
52. Said Edward W. Orientalism. London : Penguin Books, 2003. XXVI+396 p.
53. Степовик Д. Візантологія. Друге видання. Жовква : Місіонер, 2013. 352 с.
54. Мельник Віктор. Україна і Туреч¬чина. На шляху до зони вільної тор¬гівлі. Юридична газета. 21 січня 2020 р. № 1 (707). С. 30-31.
55. Липинський В.К. Листи до бра- тів-хліборобів: про ідею і організа¬цію українського монархізму: писані 1919-1926 рр. Відень : Карл Геррманн, 1926. XLVIII+580 c.
56. Липинський В.К. Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом Богдана Хмельницького. Філа¬дельфія, 1980. XCVIII+638 с.
57. Липинський В.К. Україна на пере¬ломі 1657-1659. Замітки до історіїукраїн- ського державного будівництва у XVII ст. Філадельфія, 1991. LXX+346 с.
58. Липинський В.К. Історико-політо- логічна спадщина і сучасна Україна. / Ред. Я. Пеленський. Київ-Філадельфія, 1994. 284 с.
59. Дашкевич Я.Р. Хам чи Яфет: Липинський і Українська революція. Україна. Наука і культура. Київ, 1996. Вип. 29. С. 34-39.
60. Баландьє Жорж. Політична антро¬пологія. / Пер. з франц. О. Хоми. Київ : «Альтерпрес», 2002. 252 с.
61. Пріцак О. Коли і ким було напи¬сано «Слово о полку Ігоревім»? Київ : Обе¬реги, 2007. 360 с.
62. Портнов А. Історії істориків. Обличчя й образи української історіо¬графії ХХ століття. Київ : Критика, 2011. 230 с.
63. Пархоменко В.А. Начало христиан¬ства Руси. Очерки из истории Руси IX-X вв. Полтава, 1913. 192 с.
64. Пархоменко В.А. У истоков рус¬ской государственности. Ленинград, 1924. 114 с.
65. Пархоменко В.О. Початок істо¬рично-державного життя на Україні. Київ, 1925. 36 с.
66. Пархоменко В.А. Киевская Русь и Хазария. Slavia. 1927. Sesit 2-3. S. 380-387.
67. Полонська-Василенко Н. Істо¬рична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків. Записки НТШ. 1962. Т. 173. С. 7-112.
68. Грушевський М.С. Історія України- Руси: В 11 томах, 12 книгах. Том 1. До початку ХІ віка. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1991. LXXVI+[8]+648 с.
69. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалеж¬ності. Харків : КСД, 2016. 496 с.
70. Ортайли Ільбер. Османи на трьох континентах. / Пер. з тур. О. Кульчин- ського. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, Київ : Ніка-Центр, 2019. 208 с.
71. Мельник Віктор. «Третій Рим» і джерела турецької ідентичності. Кри¬тичні роздуми на полях українського перекладу книги професора Ільбера Ортайли. Початок. Українська літе¬ратурна газета. 28 серпня 2020 р. № 17 (283). С. 16.
72. Мельник Віктор. «Третій Рим» і джерела турецької ідентичності. Кри¬тичні роздуми на полях українського пере¬кладу книги професора Ільбера Ортайли. Закінчення. Початок у ч. 17. Українська літературна газета. 11 вересня 2020 р. № 18 (284). С. 16-17.
73. Стахів М.М. Христова Церква в Україні: 988-1596. Нарис історії Укра¬їнської Католицької Церкви та аналіз перехрещення в ній інтересів Риму, Цар¬городу, Варшави й Москви в національ¬но-політичному аспекті. Львів : Видав¬ниче підприємство «Стрім», 1993. 586 с.
74. Мельник В.М. Історико-юридичний нарис Аскольдової доби (860-882 рр.): торговельні шляхи і візантійський сюзе¬ренітет. Вісник НТУУ «КПІ». Політоло¬гія. Соціологія. Право. 2018. Випуск 3 (39). С. 126-132.
75. Медведев И.П. Правовая культура Византийской империи. Санкт-Петер¬бург : Алетейя, 2001. 575 с.
76. Лаврів П.І. Історія Південно-Схід¬ної України. Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 1996. 192 c.
77. Чухліб Т.В. Донеччина та Луган¬щина — козацькі землі України (XVI— XVIII ст.). Київ : Інститут історії Укра¬їни ПАНУ, 2014. 105 с.
78. Яворницький Д.І. Історія запороз¬ьких козаків. У 3-х томах. Том 1. Київ : Наукова думка, 1990. 596 с.
79. Збірник козацьких літописів: Гус- тинський, Самійла Величка, Грабянки. Київ : Дніпро, 2006. 976 с.
80. Дашкевич Я.Р. Україна і Туреч¬чина. Дослідження взаємовідносин XV—
XVIII ст. Проблеми української історич¬ної медієвістики. Кам’янець-Подільский, 1990. С. 64 —65.
81. Крип’якевич І. Турецька політика Б. Хмельницького (Матеріали). Укра¬їнський археографічний щорічник. Київ, 2006. Вип. 10/11. С. 111—160.
82. Бовуа Даниэль. Гордиев узел Российской империи: Власть, шляхта и народ на Правобережной Украине (1793—1914). / Автор. пер. с франц. М. Крисань. Москва : Новое литератур¬ное обозрение, 2011. 1008 с.
83. Горак Володимир. Хмельниччина (1648—1657): до питання про критику української критичної концепції. Істо¬ріографічні дослідження в Україні. Київ, 2014. Вип. 25. C. 302—320.
84. Мельник В.М. Еволюція міжна¬родно-правового статусу Ватикану: історія, сьогодення, українські акценти. Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2017. 192 с.
85. Халецки Оскар. История Цен¬тральной Европы с древних времен до ХХ века. / Пер с англ. Л.А. Карповой. Москва : Центрполиграф, 2019. 543 с.
86. Stgpnik Andrzej. Nauki dla Polski. Kozacy i kozaczyzna w historiografii pol- skiej okresu miqdzypowstaniowego. Спільна спадщина. Річ Посполита обох народів у польській і українській історичній думці
XIX i XXст.: колективна монографія. / За редакцією Віталія Тельвака, ЛідіїЛазурко та Павла Сєрженґи. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. С. 127—145.
87. Петрушенко О.Ф. Сарматський концептуалізм у картографії і літера¬турі. Аннали юридичної історії. 2017. Т. 1. № 1. С. 154—159.
88. Куций І. Між «цивілізованістю» та «варварством»: Річ Посполита в істо- рично-цивілізаційних уявленнях Панте¬леймона Куліша. Спільна спадщина. Річ
Посполита обох народів у польській і українській історичній думці XIX i XX ст.: колективна монографія. / За редак¬цією Віталія Тельвака, Лідії Лазурко та Павла Сєрженґи. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2019. С. 181—189.
89. Чоп В.М. Запорозьке козацтво та
махновське повстанство: пошуки тради¬цій та історичних паралелей. Козацька спадщина: Альманах Інституту
суспільних досліджень. 2005. Випуск
2. C. 136—139.
90. Субтельний Орест. Україна: історія. / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. Київ : Либідь, 1991. 512 с.
91. Кононенко В.П. Хозарський козаць¬кий міф. Енциклопедія історії України: Том 10: Т—Я. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, Інститут історії України НАНУ, 2013. С. 400—401.
92. Маґочій Павло-Роберт. Ілюстро¬вана історія України. / Переклав з анг¬лійської С. Біленький. Київ : Критика, 2012. 448 с.
93. Толстой Л.Н. Война и мир. Роман. Том 1—2. Санкт-Петербург : Азбука, 2020. 704 с.
94. Толстой Л.Н. Война и мир. Роман. Том 3—4. Санкт-Петербург : Азбука, 2020. 704 с.
95. Бачинська О.А. Козацтво в «піс- лякозацьку добу» української історії (кінець XVIII—XIX століття). Одеса : Астропринт, 2009. 256 с.
96. Федевич Климентій К., Федевич Климентій І. За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905—1917 роки). Київ : Критика, 2017. 308 с.
97. Кралюк Петро. Козацька міфоло¬гія України. Творці та епігони. Харків : Фоліо, 2016. 400 с.
98. Грицак Ярослав. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX— XX століття. Київ : Ґенеза, 1996. 360 с.
99. Грушевський М.С. Хто такі укра¬їнці та чого вони хочуть? Київ : Знання України, 1991. 240 с.
100. Яценко В.Б. Взаимоотноше¬ния украинского казачества с тюркс¬ким миром в украинской историографии XVIII — начала XX в. Казачество в тюркс¬ком и славянском мирах : коллективная монография. / Отв. ред. В.В. Грибовский, В.В. Трепавлов. Казань : Институт архе¬ологии им. А.Х. Халикова Академии Наук Республики Татарстан, 2018. С. 70—84.
34
101. Ермолова И.Е. Римская империя и федераты в IV в. Новый исторический вестник. 2001. № 4. С. 33-44.
102. Ермолова И.Е. Федераты и союз¬ники Рима. Античность: общество и идеи. Казань : КГУ, 2001. С. 151-159.
103. Рябцева М.Л. Федераты поздне¬римской империи (по материалам пись¬менных источников V-VI вв.). Научные ведомости Белгородского государствен¬ного университета. Серия: История, поли¬тология. 2016. Т. 40, № 22 (243). С. 62-66.
104. Мельник В.М. Византийский
сюзеренитет в Восточной Европе и Киевская Русь. Право и государство:
история и современность, перспективы развития. / Отв. ред. Е.С. Косых. Стер- литамак : Стерлитамакский филиал БашГУ, 2017. С. 46-50.
105. Мельник В.М. Смена эпох:
очерк формирования римско-визан¬
тийской доктрины международного права (III-VI века). Аннали юридичної історії. 2018. Т. 2. № 1-2. С. 63-108.
106. Люттвак Э.Н. Стратегия Визан¬тийской империи. Москва, 2016. 664 с.
107. Вирський Д.С. Річпосполитське причастя «кресів»: українська регіо¬нальна історіографічна традиція. Київ¬ська старовина. 2011. № 6. С. 3-23.
108. Яневський Данило. Проєкт «Укра¬їна»: 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька. Харків : Фоліо, 2013. 283 с.
109. Свідерський Ю.Ю. Боротьба пів¬денно-західної Русі проти католицької експансії в X-XIII ст. Київ : Наукова думка, 1983. 128 с.
110. Zaikyn Waclaw. РгуЬу organizacji Kosciola w poludniowo-wschodniej Europie do VIII wieku. Lwow, 1938. 10 s.
111. Повесть временных лет. Про¬изведения древнерусской литературы в переводах Д.С. Лихачева. Санкт- Петербург : Азбука, 2020. 384 с.
112. Стасюк Анджей. Схід. / Пере¬клад з польської Т. Прохаська. Львів : ВСЛ, 2015. 272 с.
113. Ольжич Олег. Дух руїни. 2-ге вид. Київ : Смолоскип, 2008. 50 с.
114. Asad Talal. Anthropology and the Analysis of Ideology. Man. 1979. Vol. 14. Issue 4. New series. Pp. 607-627.
