ҐЕНЕЗА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА «СТВОРЕННЯ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ВОЄНІЗОВАНИХ АБО ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ»

Анотація

У статті досліджено законодав­ство в історичному аспекті щодо формування ознак кримінального правопорушення «Створення не передбачених законом воєнізова­них або збройних формувань». Кон­ституційні гарантії щодо захисту держави та населення від не перед­бачених законом воєнізованих або збройних формувань викликають підвищений інтерес у відношенні зазначеного складу кримінального правопорушення. Необхідність заборони створювати воєнізо­вані та збройні формування поза межами впливу державної влади виникла з розвитком держави та укріпленням державної влади. Загроза впливу таких формувань на реалізацію державної влади зумовила необхідність контролю­вати діяльність збройних та воєні­зованих формувань, дозволивши їх функціонування тільки під керуван­ням відповідних державних інсти­тутів, та заборону їх ненорма­тивного створення та існування.

Перші закони, які забороняли створення не передбачених зако­ном воєнізованих або збройних формувань та встановлювали від­ 

повідальність за їх створення, були прийняти під час козацької доби. У 1715 році Петром І було прийнято «Воинской Артикул» та у 19 артикулі передбачалася відпо­відальність особи за такі дії.

Під час періоду, коли Україна повністю втратила свою само­стійність та автономію, діяли загальноімперські закони, які були спрямовані на абсолютну заборону створення воєнізованих або зброй­них формувань та встановлення суворої відповідальності за вчи­нення таких дій.

Кримінальне законодавство 1927 року та 1960 року продов­жувало конкретизацію криміналь­но-правових та кримінологічних характеристик складу злочину «Створення воєнізованих або збройних формувань». Прийняття Кримінального Кодексу України 2001 року посилило регулювання цієї сфери суспільного життя.

Проаналізовані історичні аспекти реагування держави на «Створення не передбачених зако­ном воєнізованих або збройних формувань» вказують на те, що конкретизація характеристики зазначеного складу кримінального правопорушення є результатом багаторічної нормативної діяль­ності.