ПРАВОВА ПРИРОДА СЕКРЕТНОГО (ТАЄМНОГО) ЗАПОВІТУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Анотація

У статті на підставі аналізу цивільного законодавства України та іноземних держав досліджено правову природу секретного (таєм­ного) заповіту. Звертається увага, що спільним для держав, які перед­бачають можливість складення секретного (таємного) або закри­того заповіту, є те, що зміст такого заповіту відомий лише заповідачу, інші особи можуть довідатися про зміст такого розпорядження лише після відкриття спадщини.

Встановлено, що в державах відрізняються підходи до форми такого заповіту, місця його скла­дення, місця зберігання та присут­ності свідків. Акцентовано увагу на тому, що в Україні не передба­чена необхідність свідків ні під час

складення такого заповіту, ні під час передачі останнього на збері­гання нотаріусу. У зв'язку із цим з урахуванням специфіки такого заповідального розпорядження обґрунтовано необхідність перед­бачити в законодавстві положення, відповідно до якого передання секретного заповіту нотаріусу відбувалося лише в присутності двох свідків, які б засвідчували сам факт передання такого заповіту та могли б підтвердити, що така особа на момент передання такого заповіту не піддавалася сторон­ньому впливу.

У статті звертається увага і на те, що, виходячи із принципів нотаріальної діяльності, визна­чення секретного заповіту, що передбачене ч. 1 ст. 1249 ЦК Укра­їни, потребує доопрацювання та відповідних змін, зокрема, це пов'я­зано із тим, що нотаріус не може посвідчувати секретний заповіт, а лише засвідчити справжність під­пису заповідача.

Звертається увага на потребу виокремити секретний заповіт як окремий вид заповіту, якому при­таманні такі ознаки: такий пра­вочин є вольовим актом особи запо­відача, який самостійно визначає на засадах таємності юридичну долю прав та обов'язків на випа­док смерті, тобто зміст такого заповіту відомий лише особі запо­відача; зміст такого волевияв­лення заповідач відображає в пись­мовій формі, причому самостійно визначає спосіб вираження такої форми - власноручно чи за допомо­гою загальноприйнятих технічних засобів; спеціальний порядок вчи­нення нотаріальних дій, пов'яза­них із засвідченням справжності підпису заповідача на конверті, в якому міститься секретний запо­віт. У підсумку викладеного запро­поновано в Цивільному кодексі України закріпити спеціальну статтю «Секретний заповіт».