ГЕНЕЗИС СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ ТА НАПРЯМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РОЗСЛІДУВАННІ НАСИЛЬНИЦЬКИХ І КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Анотація

На даний час особливо акту­альним є питання ефективного розслідування злочинів із засто­суванням міждисциплінарного та інтеграційного підходу, оскільки злочинність здатна не тільки при­стосовуватися до різноманітних способів приховування злочинів, а й вдосконалювати засоби здійс­нення правопорушень за допомогою сучасних знань завдяки відкритому інформаційному доступу до спе­цифічних ресурсів. Ці обставини призводять до того, що виникає потреба в застосуванні не тільки фахових юридичних знань органів, які здійснюють кримінальне прова­дження, а й у використанні спеці­альних знань різних галузей науки, техніки, мистецтва, ремесла (медицини, автотехніки, економіки тощо).

У статті досліджено генезис використання судово-медичних знань у розслідуванні криміналь­них правопорушень. Використання такого типу знань хронологічно розглядається за об'єктами судо­вої медицини таким чином: дослі­дження живих осіб і трупів, дослідження речових доказів, дослі­дження матеріалів кримінальних та цивільних проваджень.

Метою статті є огляд й упоряд­кування сформованих спеціальних судово-медичних знань за визначе­ними критеріями, структура яких дозволить відійти від часових та географічних обмежень щодо поді­лів історії судової медицини.

Для досягнення мети були вико­ристані як загальні, так і спеці­альні методи пізнання (аналіз, синтез, дедукція, індукція, анало­гія, абстрагування). За допомогою історико-правового методу було досліджено генезис поняття «спеціальні знання», порівняльно-право¬вого методу - аналіз норм мате¬ріального і процесуального права національного та законодавства німецькомовних країн, наукових категорій, визначень та підходів.­