ЩОДО ПИТАНЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ, СУТНОСТІ ТА ОСНОВНИХ ІНТЕРЕСІВ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ БЕРБОУТ-ЧАРТЕРУ

А. Колодін

doi:10.32837/yuv.v0i2.2168

А. Колодін Національний університет «Одеська юридична академія»

DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2168

Ключові слова: цивільні правовідносини, договір, чартер, бербоут-чартер, фрахтування, судно, повітряне судно, вантаж, пасажир, багаж, правочин, цивільне право

Анотація

У статті визначається, що регулювання приватноправових договірних відносин, пов'язаних з перевезенням за договором чартеру, не підлягає нормативній міжнародній регламентації. Це означає, що морське перевезення за договорами чартеру в міжнародному сполученні підпадає під дію норм застосування національного права.

Для сфери застосування чартеру як об'єкта договірних відносин з перевезення служить вантаж, який через певні обставини (вели

кий обсяг партії, специфічну регулярність відвантажень тощо) не може бути переданий для доставки публічному перевізнику - транспортному підприємству загального користування. Йдеться, як правило, про міжнародні морські перевезення масових вантажів на великі відстані. Для великих партій сировини, енергоносіїв, металів, сільськогосподарської продукції та іншого публічні перевізники не являють для вантажовласників інтерес. Ті в основному працюють на головних магістральних маршрутах переміщення товарів міжнародної торгівлі, встановлюють високі ціни, пристосовують судна для перевезень генеральних вантажів, як правило, контейнерів для розміщення в них великотоннажних контейнерів на лінійних судах-контейнеровозах.

Правова регламентація договору чартеру, а також зміст і умови документа чартеру залежать від того, до якого виду національне право відносить той чи інший договір чартеру. ЦК України кваліфікує чартер як договір фрахтування без підрозділу його на види.

Одним з різновидів договору чартеру натепер є договір про користування чужим судном. Договір бербоут-чартеру можна визначити як угоду, згідно з якою орендодавець передає фрахтувальнику корабель без екіпажу й обладнання (можливо, з частковим екіпажем і обладнанням) на певний термін, зазначений у договорі, або на неви- значений термін, а фрахтувальник зобов’язується виплатити орендодавцю узгоджену плату.

Біографія автора

А. Колодін, Національний університет «Одеська юридична академія»

аспірант кафедри цивільного права

Посилання

1. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. Відомості Верхов¬ної Ради України. 2003. № 45-46. Ст. 356.
2. Кодекс торговельного мореплавства
України : Закон України від 23 травня 1995 року № 176/95-ВР. Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 1995, №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст. 349. URL: https: / / zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/176 / 95-%D0%B2%D1%80#top.
3. Кодекс торговельного море¬плавства України (КТМУ). Науко¬во-практичний коментар. Коментовані кодекси - науково-практичні коментарі до чинного законодавства України. URL: http://uazakon.ru/ukr/ktmu/index.htm.
4. Ніцелевіч А. Договір фрахтування судна на час / А. Ніцелевіч, В. Лебедєв. Судноплавство. 2002. № 1-2. С. 66-67.
5. Судник Н.В. Організаційно-еконо¬мічні основи забезпечення ефективної експлуатації орендованого флоту : авто- реф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Ін-т проблем ринку та екон.-екол. дослідж. Одеса, 2016. 20 с.
6. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання : підручник / С.С. Бичкова, I.A. Бірюков, В.І. Бобрик та ін. ; за заг. ред. С.С. Бичкової. 3-тє вид., змін. та допов. Київ : Алерта, 2014. 496 с.
7. Lista publicapilor: Tapian Roman - 1 articole. Descarcari - 2. Vizualizari - 287. Articole ОП reviste din RM - 1. 2016. 1.