СТРОКИ ОСКАРЖЕННЯ ПОВІДОМЛЕНЯ ПРО ПІДОЗРУ

ПРАКТИЧНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

  • В. Лаврова Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Ключові слова: підозра, повідомлення про підозру, оскарження повідомлення про підозру, строки, колізія

Анотація

У статті досліджено колізію між строками подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, вста­новленими в ч. 1 ст. 304 КПК, та строками оскарження повідом­лення про підозру, визначеними в п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК.

Проаналізовано норми п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК та ч. 1 ст. 304 КПК із точки зору їх співвідношення як загальної та спеціальної норми.

 

 

На основі проведеного аналізу визначено, що спеціальною нормою є п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, а загаль­ною нормою є ч. 1 ст. 304 КПК, оскільки: 1) поява строків оскар­ження повідомлення про підозру є результатом диференціації (спеці­алізації) правового регулювання, для досягнення найбільшої ефек­тивності правового регулювання, а саме врахування особливостей повідомлення про підозру, як юри­дичного факту; 2) за критерієм об'єму правового регулювання п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК є значно вужчою, оскільки стосується лише пові­домлення про підозру, тоді як ч. 1 ст. 304 КПК поширюється на різні рішення, дії і бездіяльність; 3. п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК є похідним від ч.1 ст. 304 КПК, яка є первинною щодо нього; 4. співвідношення між ч. 1 ст. 304 та п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК характеризується співвідношен­ням понять «рід - вид»; 5) п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК встановлено для зміни способу і меж регулювання оскарження повідомлення про підозру, а саме первинно впрова­джено вказане оскарження (до цієї норми такого права не існувало) і встановлено його особливості.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що при вирішенні колізії між ч. 1 ст. 304 КПК та ч. 1 ст. 203 КПК слід керу­ватися загальними засадами кри­мінального провадження, а саме принципом верховенства права та принципом верховенства спеціаль­них норм, тобто колізійним пра­вилом «спеціальний закон скасовує дію загального». Отже, п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК має пріоритет в засто­суванні перед ч. 1 ст. 304 КПК.

Запропоновано викласти ч. 1 ст. 304 КПК у такй редакції: «1. Скарги на рішення, дії чи без­діяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, за винятком повідомлення слідчого,

дізнавача, прокурора про підозру, можуть бути подані особою про­тягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії».

Біографія автора

В. Лаврова, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

аспірантка кафедри кримінального процесу

Посилання

512/2009 CDL, схвалена Венеці¬
йською комісією на 86-му пленар¬ному засіданні (Венеція, 25-26 берез. 2011р.). URL: https://www.venice.coe.int/ w e b f o r ms uments / default.
aspx?pdffile=CDL-AD(2011)003rev-ukr (дата звернення: 10.03.2020).
1. Європейська комісія «За демокра¬тію через право» (Венеційська комі¬сія). Мірило правовладдя : дослідження № 711/2013, схвалено Комітетом міні¬стрів (на рівні їх заступників) на 1263-му засіданні. URL : http://www. scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/.pdf.
2. Справа «Щокін проти України» (Заява № 23759/03 та № 37943/06) : рішення Європейського Суду з прав людини від 14 жовт. 2010 р. Верховна Рада Укра¬їни : веб-сайт. URL : https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/974_858#Text (дата звернення: 10.03.2020).
3. Ухвала Житомирського апеля¬ційного суду від 24 лютого. 2020 р, справа № 935/154 / 20 / / Єдиний дер¬жавний реєстр судових рішень. URL : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 87917442 (дата звернення: 10.03.2020).
4. Ухвала Запорізького апеля¬ційного суду від 30 жовтня 2019 р., справа № 310/1043/19 // Єдиний дер-жавний реєстр судових рішень. URL : http://reyestr.court.gov.ua/ Review/ 85547986 (дата звернення: 10.03.2020).
5. Ухвала Київського апеляцій¬
ного суду від 11 березня 2019 р, справа № 753 / 24244/18 // Єдиний дер¬жавний реєстр судових рішень. URL : http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 80556475 (дата звернення: 11.03.2020).
6. Теорія держави і права: підручник / О.В. Петришин, С.П. Погребняк, В.С. Смо- родинський та ін.. заряд. О.В. Петришина. Харків : Право, 2015. 368 с.
7. Капліна О.В. Колізії норм кримі¬нально-процесуального права і шляхи їх подолання. Університетські наукові записки. 2007. № 1(21). С. 200-207.
8. Капліна О.В. Правозастосовне тлу¬мачення норм кримінально-процесуаль¬ного права : монографія. Харків : Право, 2008. 296 с.
9. Лейба О.А. Дефекти криміналь¬ного процесуального законодавства та засоби їх подолання : дис. ... канд.-та юр. наук : 12.00.09. Харків, 2018. 259 с.
10. Тітко І.А. Нормативне забезпе¬чення та практика реалізації приват¬ного інтересу в кримінальному про¬цесі України : дис. ... д-ра юрид. наук. : 12.00.09. Харків, 2016. 484 с.
11. Бойко В.В. Загальнотеоретична характеристика спеціальної правової норми та її конкуренції. Часопис Націо¬
Опубліковано
2021-07-06
Розділ
Статті