НОВА КОНЦЕПЦІЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТАНОВИЩА ПОТЕРПІЛОГО ТА ЙОГО ПРЕДСТАВНИКІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ З УРАХУВАННЯМ ЗАСАДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ВІКТИМОЦЕНТРИЗМУ

  • О. Щиголь Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: потерпілий, представники потерпілого, процесуальне становище, нова концепція, процесуальний віктимоцентризм

Анотація

У статті висвітлюються про­блемні питання, пов'язані з недо­сконалістю законодавчої регламен­тації процесуального становища потерпілого та його представни­ків у кримінальному провадженні. Робиться висновок, що наразі останні є надто обмеженими в своїх можливостях, особливо порів­няно зі сторонами обвинувачення й захисту. Водночас наявні проце­суальні права часто є неефектив­ними (недостатньо ефективними), створюючи для потерпілого та його представників невиправдані перешкоди. В умовах змагальності потерпілий виведений з протибор­ства (протистояння) сторін, не маючи здатності реально впли­вати на хід провадження та від­стоювати в ньому свої права й

 

 

інтереси. У ряді випадків потерпі­лий залежить від сторони обвину­вачення, що нівелює його самостій­ний, автономний статус.

Відтак обґрунтовується необ­хідність перегляду чинної норма­тивної моделі, а також запро­вадження якісно нової концепції, котра б надавала потерпілому і його представникам широкий спектр процесуальних прав та їх гарантій, дозволяючи їм ефек­тивно здійснювати кримінальну процесуальну діяльність та зага­лом досягати поставлених цілей у кримінальному провадженні.

Із цією метою автор: 1) пропо­нує виокремити самостійну засаду кримінального провадження - про­цесуальний віктимоцентризм - та закріпити її в КПК України. Зміст останньої полягатиме в якнай­кращому забезпеченні прав та законних інтересів потерпілого у ході здійснення кримінального про­вадження. Зазначена засада має стати панівною ідеєю, базисом концепції процесуального стано­вища потерпілого та його пред­ставників. Її неухильне дотри­мання в правозастосовній площині слугуватиме запорукою належ­ного захисту прав потерпілого та досягнення завдань кримінального провадження; 2) формує нову кон­цепцію процесуального становища потерпілого та його представни­ків, згідно з якою останні будуть представлені у кримінальному провадженні в ролі самостійної сторони, діючи нарівні зі сторо­ною обвинувачення та стороною захисту. Потерпіла сторона стане рівноправним суб'єктом криміналь­ного процесу, беручи повноцінну участь у доказуванні, а також вирішенні всіх питань, котрі так чи інакше стосуються інтересів потерпілого.

Біографія автора

О. Щиголь, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

аспірант кафедри кримінального процесу та криміналістики
Інституту права

Посилання

1. Щиголь О. Окремі проблеми про¬цесуального статусу потерпілого в кримінальному провадженні. Актуальні питання розвитку юридичної науки та практики: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, м. Київ, 15 лист. 2019р. С. 493-495.
2. Лобойко Л.М, Банчук О.А. Кримі¬нальний процес : навч. посіб. Київ : Ваіте, 2014. 280 с.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI / Відомості Верхов¬ної Ради України (ВВР). 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88.
4. Щиголь О.В. Новий підхід до про¬цесуального становища потерпілого та його представників у криміналь¬ному провадженні. Актуальні проблеми економіки, фінансів, обліку та права в Україні та світі: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 17 берез. 2021 р. С. 78-80.
5. Umbreit M.S. Mediation of Victim Offender Conflict. Journal of Dispute Resolution. 1988. Vol. 1988. P. 85-105.
6. Нестор Н.В. Поняття, принципи та форми відновного правосуддя. Форум права. 2010. № 2. С. 330-333.
7. Півненко В., Турич В. Про необхід¬ність зміни парадигми кримінального судочинства України. Вісник Національ¬ної академії прокуратури України. 2009. № 1. С. 101-104.
8. Кучинська О.П. Проблеми захисту прав потерпілих в кримінальному процесі України. Адвокат. 2009. № 5. С. 10-12.
9. Гарбовський Л.А, Дідківська Г.В., Топчій В.В. Правовий статус потерпі¬лого у кримінальному процесі України : монографія. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 152 с.
10. Півненко В.П, Мірошниченко Є.О. Про презумпцію правоти і пріоритетно¬сті прав потерпілого. Вісник Верховного Суду України. 2004. № 8. С. 39-41.
11. Аверьянов В.Б. Обновление украин¬ской административно-правовой док¬трины на основе принципа верховенства права. Часопис Київського університету права. 2008. № 3. С. 9-14.
12. Мельник Р.С. Новели сучасної кон¬цепції українського адміністративного права. Lex Portus. 2017. № 5. С. 5-16.
13. Рожнова В.В. Гуманістичний під¬хід до здійснення кримінального про¬вадження. Науковий вісник Міжнарод¬ного гуманітарного університету. 2014. № 9-2. С. 112-115.
14. Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку зма¬гального кримінального судочинства: монографія. Київ : Прецедент, 2011. 303 с.
15. Кучинська О.П. Щиголь О.В. Окремі проблеми процесуального статусу потер¬пілого в кримінальному провадженні. Вісник кримінального судочинства. 2019. № 1. С. 18-25.
16. Гончаренко В.Г. Правове стано¬вище потерпілого в кримінальному судо¬чинстві України. Вісник Академії адвока¬тури України. 2016. № 2. С. 75-79.
17. Вирок Олександрівського район¬ного суду Кіровоградської області від 05 червня 2020 р. в справі № 397/420/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 89670255 (дата звернення: 12.04.2021).
18. Постанова Касаційного криміналь¬ного суду Верховного Суду від 30 жовтня 2018 р. в справі № 158/1870/16к. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 77590009 (дата звернення: 12.04.2021).
Опубліковано
2021-07-06
Розділ
Статті