ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Анотація
У статті досліджено системи
державно-правового стимулювання
альтернативної енергетики різних
країн (ЄС, США, Канади, країн
Латинської Америки, Австралії,
Малайзії, Індонезії). Сформульо-
вано невирішену проблему від-
сутності належної аргументації
висунутої політичної тези про
необхідність відмови від «зеленого»
тарифу як основного механізму
підтримки альтернативної енер-
гетики за прикладом інших країн
світу. За активного використання
порівняльно-правового методу нау-
кових досліджень зроблено кілька
важливих висновків.
Кожна країна має власне уні-
кальне законодавче забезпечення
альтернативної енергетики, що
підтверджує думку про відсут-
ність кращих чи гірших правових
моделей такого стимулювання –
доцільно говорити лише про більш
оптимальні та менш оптимальні
правові механізми для конкретної
країни.
Незважаючи на різноманітність
систем підтримки альтернативної
енергетики, визначено певні спільні
риси такого законодавчого забез-
печення: а) виявлене широке різ-
номаніття підходів до стимулю-
вання альтернативної енергетики
у світі може бути зведене до кіль-
кох ключових правових механізмів;
б) поєднання певного домінуючого
правового механізму (найчастіше
ним виступає «зелений» тариф) та
низки додаткових допоміжних пра-
вових механізмів стимулювання;
в) еволюційна трансформація сис-
теми стимулювання альтерна-
тивної енергетики, що проходить
кілька послідовних етапів (рівнів).
Узагальнення досвіду багатьох
країн, які розвивають альтерна-
тивну енергетику, демонструє
закономірності поступової еволю-
ції такої підтримки, що полягає у
багаторівневому розвитку системи
стимулювання, а саме: а) державне
стимулювання першого рівня (еко-
номічного); б) державне стимулю-
вання другого рівня (екологічного);
в) державне стимулювання тре-
тього рівня (кліматоохоронного).
Спираючись на виявлену закономір-
ність, можна зробити висновок про
те, що українське законодавство у
сфері альтернативної енергетики
демонструє нетиповий регресив-
ний розвиток, під час якого не від-
булося еволюційного переходу на
наступний (екологічний) рівень
державного стимулювання. Саме
тому рівняння на інші країни, які
зменшують зелені тарифи та/
або змінюють їх іншими правовими
механізмами, не є науково обґрун-
тованим.
Посилання
Енергетична складова українського
Green Deal: аналіз правових передумов.
Юридичний науковий електронний жур-
нал. 2021. № 2. С. 149–154.
2. Харитонова Т. Є., Григор’єва Х. А.
Доктрина правового регулювання альтер-
нативної енергетики в Україні: сучасні
тенденції розвитку. KELM (Knowledge,
Education, Law, Management). 2020.
№ 3 (31). С. 238–245.
3. Григор’єва Х. А. Енергетична коопе-
рація як організаційно-правове втілення
концепції енергетичного переходу. Філо-
софські, методологічні та психологічні
проблеми права: збірник матеріалів
VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ,
26 листопада 2020 року). Київ : Нац.
акад. внутр. справ, 2020. С. 88–91.
4. Григор’єва Х. А. Аналіз законо-
давчого визначення енергетичного коо-
перативу. Альтернативна енергетика:
співпраця юридичної науки та біз-
несу на шляху інноваційного розвитку:
збірник матеріалів круглого столу
(м. Одеса, 4 грудня 2020 року) / відп.
ред.: д.ю.н., доц. Т. Є. Харитонова, д.ю.н.,
доц. Х. А. Григор’єва. Одеса : Видавничий
дім «Гельветика», 2020. С. 6–9.
5. Григор’єва Х. А. Правове стимулю-
вання альтернативної енергетики в
Польщі та в Україні (біоенергетичний
розріз). Східна політика Європейського
Союзу: здобутки, виклики та перспек-
тиви : матеріали VІ Українсько-польсь-
кого наук. форуму (Львів, 27-28 травня
2021). Львів-Olsztyn: «РОМУС-ПОЛІ-
ГРАФ», 2021. С. 213–218.
6. Платонова Є.О. Стимулювання
розвитку альтернативної енергетики за
законодавством Європейського Союзу.
Юридичний науковий електронний жур-
нал. 2021. № 1. С. 137–142.
7. Бенедик Я. С. Організаційно-право-
вий механізм міжнародного співробітни-
цтва у сфері використання відновлюва-
них джерел енергії : автореф. дис. … канд.
юрид. наук: 12.00.11. Харків, 2016. 21 с.
8. Платонова Є. О. Правові механізми
стимулювання використання альтерна-
тивних джерел енергії в Європейському
Союзі. Шості Таврійські юридичні нау-
кові читання: Матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції (м. Київ,
5-6 лютого 2021 р.). Київ : Таврійський
національний університет імені В. І. Вер-
надського, 2021. С. 71–75.
9. Караханян К.М. Особливості пра-
вового регулювання альтернативної
енергетики в країнах Америки (США,
Канада, країни Латинської Америки).Міжнародний науковий журнал «ІНТЕР-
НАУКА». Серія: «Юридичні науки». 2021.
№ 1(35). С. 68–75.
10. Federal Sustainable Development
Act. URL: https://laws-lois.justice.gc.ca/
eng/acts/F-8.6/page-1.html (дата звер-
нення: 10 серпня 2021 року)
11. The Federal Sustainable Development
Strategy. URL: https://www.canada.ca/
en/services/environment/conservation/
sustainability/federal-sustainable-development-
strategy.html (дата звернення:
10 серпня 2021 року)
12. Караханян К. М. Глобальні тенден-
ції розвитку альтернативної енергетики
на прикладі країн Латинської Америки.
Научные исследования: парадигма инно-
вационного развития : сборник тезисов
научных трудов VI Международной науч-
ной конференции (Прага, Чехия, 15 фев-
раля 2021 года) / ГО «Международный
научный центр развития науки и техно-
логий», 2021. С. 57-59.
13. Hua Y., Oliphant M., Hu E. J. Development
of renewable energy in Australia and
China: a comparison of policies and status.
Renew. Energy. 2016. Vol. 85. Р. 1044–1051.
14. Харитонова Т. Є. Правове регу-
лювання альтернативної енергетики в
Австралії: досвід для України. До 60-річчя
набуття чинності Закону «Про охорону
природи Української РСР»: екологічне
законодавство України через призму його
історичного розвитку : матеріали Між-
нар. дистанц. наук.-практ. конф. (Київ,
12 квітня 2021 року). Київ: Видавництво
«Наукова столиця», 2021. С. 106–110.
15. Marsden S. The «Triangle» of Australian
Energy Law and Policy: Omissions,
Connections and Evaluating Environmental
Effects. Journal Of Environmental Law.
2017. Vol. 29. Issue 3. Р. 475–503.
16. Prest J., Soutter G. The Future of
Australia’s Federal Renewable Energy Law.
Australian Law Journal. 2018. Vol. 92.
Issue 10. Р. 799–813.
17. Григор’єва Х. А. Готовність зако-
нодавства до світового розвитку біоенер-
гетики (на матеріалах України, ЄС та
Малайзії). Актуальні питання стратегії
державної екологічної політики України
на період до 2030 року : матер. кругл.
столу (Харків, 21 травня 2021 року).
Харків, 2021. С. 41–45.
18. Григор’єва Х. А., Дубінін Ю. С. Біо-
енергетика в Індонезії: економіко-правові
та соціально-екологічні уроки для Укра-
їни. П’яте зібрання фахівців споріднених
кафедр з проблем аграрного, земельного,
екологічного, природоресурсного права та
альтернативної енергетики : матер. Все-
укр. наук. конф. (м. Одеса, 10–13 червня
2021 року) / відп. ред. Т. Є. Харитонова,
Х. А. Григор’єва. Одеса : Видавничий дім
«Гельветика», 2021. С. 30–33.
