ДО ПИТАННЯ СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕРМІНУ «МОРАЛЬНА ШКОДА СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ»
Анотація
У статті аналізується сучасна проблематика вживання багатокомпонентного терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання» у сферах правозастосовної та наукової діяльності крізь призму семан тичного аналізу та юридичної термінології. Автор, поділяючи думку про те, що належна лінгвістична якість юридичних текстів сприяє розумінню і без того складних правових ідей та створює середовище для однозначного застосування нелегких юридичних термінів, робить спробу зрозуміти причину існування внутрішньої суперечності досліджуваного терміну.
Також у дослідженні виконано семантичний аналіз значень окремих слів, термінів, словосполучень, серед них і термінологічних, що є складовими досліджуваного терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання», а саме: «суб’єкт», суб’єкт господарювання», моральна шкода». Зроблено огляд вживання синонімічного до слова «моральний» слова «нематеріальний». Окрім того, автор торкається проблематики вмотивованості юридичного терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання» та пошуку шляхів її досягнення з метою зрозумілості, чіткості розуміння та застосування терміну, а також усвідомлення зв’язку між значенням та звуковою й структурною побудовою терміну. Автором проаналізовано термін «моральна шкода суб’єкта господарювання» за категоріями, виділеними Д. Лотте, залежно від рівня його вмотивованості та досліджено семантичні зміни, що відбуваються з окремими елементами терміну в разі поєднання їх у термінологічні словосполучення на прикладі терміну «суб’єкт». Ми обґрунтовуємо тезу про те, що саме слово «моральна» у досліджуваному терміні вносить певний дисонанс і може викликати хибні асоціації, та робимо припущення, що вживання слова «нематеріальна» замість «моральна» в контекстах, коли йдеться про втрати немайнового характеру, яких зазнають суб’єкти господарювання, зокрема й у контексті терміну «моральна шкода суб’єкта господарювання», сприятиме більш точному його розумінню та вживанню.
