ЦІННІСНО-АНТРОПОЛОГІЧНА АТРИБУТИВНІСТЬ ПРАВОГО ПІЗНАННЯ

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблеми правого пізнання через осмислення його ціннісноантропо логічного виміру. Обґрунтовується атрибутивність ціннісних орієн тацій та установок у пізнавальній професійній діяльності юриста.

   Автор виходить із позиції, що правову пізнавальну    першодже рельність слід шукати не стільки у сфері об’єктивної формалізації, скільки у самому юристові, його мисленні, ціннісних орієнтаціях та установках, бажанні забезпечувати захист основоположних прав і свобод, визнанні загально людських цінностей. Зауважено, що в ситуаціях акцентування уваги виключно на нормативній релевантності правого пізнання ігнорується важлива площина  проблеми – роль пізнавальної   інтенсивності суб’єкта. Натомість, на думку автора, тільки від нього залежить, які сторони, фраг менти, якості об’єктивної дійс ності залучаються в пізнавальне відношення, саме від його піз навальної активності залежить виокремлення з об’єктивної  реаль ності тієї її частини, що набуває в пізнавальному відношенні якість об’єкта. Намагання подолати абстракції суб’єкт об’єктного правовідношення свідчить про складність зайняття позиції стороннього спостерігача у процесі пізнання права, виявляючи себе завжди в ролі учасника правових відносин, осмислюючи своє    буття вправі «зсередини». У такому реверсі методологічних підходів предмет пізнання детермінований специфічним ракурсом розу міння сутнісної природи права, й навпаки. Відповідно, і саме право слід розглядати не як фор мальність, істинне абстрактне знання, але перш за все як інстру мент вибору рішення в проблемній ситуації, зумовлений не тільки (і не стільки) результатами фор мальнологічного аналізу і проце суально встановленими фактами, а й цінностями професійного світо гляду суб’єкта. Пізнавальна діяль ність, яка поєднує в собі соціально зумовлені й суб’єктивноособи стісні, раціональнологічні, оціноч норефлексивні начала, зумовлює необхідність належного рівня осо бистісної зрілості і ставить певні вимоги до розвитку в юриста як спеціаліста професійно значимих якостей.