ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ РАДЯНСЬКОЇ МІЛІЦІЇ

  • Р. Васильченко
  • Д. Морквін
Ключові слова: матеріально-технічне оснащення, санаторії, вартість, санаторно-курортне лікування

Анотація

Актуальність статті полягає в тому, що гідний рівень матеріально-технічного забезпечення,

продумана система заходів соціального захисту, була важливими умовами формування кадрового корпусу міліції, здатного виконувати всі ускладнюються завдання по забезпеченню безпеки, боротьбі зі злочинністю. Тільки при таких умовах, можливо, виробляти більш

ретельний відбір кандидатів на службу в органи правопорядку, які відповідають всім вимогам, що пред’являються, організувати їх навчання на рівні, що забезпечує професійне зростання кадрів, що, в кінцевому рахунку, підвищить ефективність роботи поліції. Завдання вдосконалення і зміцнення системи органів охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю актуалізують як позитивний, так і негативний досвід її попередніх перетворень, зокрема, обумовлюють потребу в об’єктивному і комплексному дослідженні минулого чергової служби міліції. Мета статті полягає у комплексному історико-правовому аналізі фактичного матеріалу, нормативно-правових актів, що характеризують процес формування медичного забезпечення працівників радянської міліції, які розкривають її місце і роль в системі правоохоронних органів на досліджуваному історичному етапі. З’ясовано, що право на медичну допомогу та санаторно-курортне лікування надавалося звільненим у запас (відставку) по обмеженому станом здоров’я, скорочення штатів: особам начскладу в званні полковника міліції (внутрішньої служби) з вислугою 25 років і більше (в пільговому обчисленні), які досягли до дня звільнення 50-річного віку, та членам їхніх сімей; особам вищого начскладу, незалежно від вислуги літ та віку, та членам їх сімей. Зроблено висновок, що за період існування СРСР виконана величезна планова робота по відомчому медичному забезпеченню працівників міліції за рахунок лікувальних установ Міністерства внутрішніх справ СРСР та Міністерства охорони здоров’я СРСР, що включає:лікувально-профілактичну допомогу; організацію позалікарняної,швидкої, невідкладної та стаціонарної медичної допомоги і санаторно-курортного лікування співробітників міліції.

 

Біографії авторів

Р. Васильченко

кандидат філософських наук,доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Д. Морквін

старший науковий співробітник (начальник сектору) науково-дослідного сектору правового забезпечення службово-бойової діяльності

Посилання

1. СУ РСФСР. 1917. № 13. Ст. 188;1918. № 58. Ст. 641; № 63.Ст. 694;№ 66. Ст. 722.
2. СУ РСФСР. 1918. № 68. Ст. 735;№ 89. Ст. 906; 1919. № 3. Ст. 34;№ 25. Ст. 286; 1920. № 79. Ст. 371.
3. Материалы I Всероссийского съезда работников милиции. Отчет. Москва : НКВД РСФСР, 1922. С. 66–67.
4. Приказ ГУМ НКВД РСФСР от 10.08.1922 г. № 367 «Об обеспечении медицинской помощью работников милиции и их семейств»; приказ ПДУ НКВД от 31.10.1923 г. № 76 «С объявлением циркуляра НКЗ и НКВД РСФСР от 1923 г. № 255 «О порядке медико-санитарного обслуживания работников милиции и уголовного розыска».
5. Действующие распоряжения по милиции. Москва : НКВД РСФСР, 1928. С. 496–497.
6. СУ РСФСР. 1925. № 68. Ст. 539.
7. Действующие распоряжения по милиции. Москва : НКВД РСФСР,1928. С. 571.
8. Сборник приказов и циркуляров Главного управления Рабоче-крестьянской милиции при СНК РСФСР. 1931. № 6. С. 107–122.
9. Инструкция по диспансерному методу работы в лечебно-профилактических учреждениях системы МВД СССР. Управление медицинской службы МВД СССР. Москва : МВД СССР, 1972.
10. СПП СССР. 965. № 4. Ст. 22; № 25. Ст. 223.
11. Действующие распоряжения по милиции. Москва : НКВД РСФСР, 1928. С. 533.
Опубліковано
2022-02-16
Розділ
Статті