ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІРТУАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
Анотація
Стаття присвячена проблемам правового визначення віртуального простору у міжнародному праві. Віртуальний простір авторкою пропонується розглядати, як частину віртуальної території, яка підлягає правовому регулювання на міжнародному рівні. Зазначений простір виступає різновидом інших просторів, в межах яких держави здійснюють свою політичну, економічну і правову діяльність на умовах визначених сучасним міжнародним правом і укладених міжнародних договорів. На відміну від інших територій, віртуальний простір має не природне, а штучне походження, проте також наділений межами і може визначатися кордонами. Основне призначення кордонів полягає у закріпленні просторових меж територіального верховенства держави та в обмеженні приналежної їй території. З іншого боку, віртуальний простір є частиною світової мережі інтернету, яка не належить окремій державі. Держава може регулювати окремі відносини пов’язані із використанням інтернету в межах власних територій на підставі національних законів і за міжнародними договорами. Разом з цим, більшість правових відносин з використання віртуального простору носить екстериторіальний характер. Перебування віртуального простору у колі інтересів міжнародної спільноти попри правову неврегульованість, зумовлене активністю використання технологій найрозвинутішими державами світу та виступає частиною їх міжнародної співпраці. У запропонованій статті, авторкою порушуються і проблеми віртуальних територій, які не мають правового закріплення в міжнародному праві, зокрема мікронацій або «віртуальних держав». Останні можуть бути створені в мережі інтернету та не будучи суб’єктами міжнародного права, мають можливість використовувати віртуальний простір для протиправної діяльності, сепаратиських рухів, підриваючи правові основи державотворення, що підкреслює актуальність порушеної теми.
Посилання
2. Harry Hobbs, George Williams Micronations: A lacuna in the law. International Journal of ConstitutionalLaw, Volume 19, Issue 1, January 2021, Pages 71–97 URL: https://academic.oup.
com/icon/articleabstract/19/1/71/6247 754?redirectedFrom=fulltext
3. Пальчинська М.В. Віртуальний простір в умовах соціокультурної трансформації, автореф док філ. наук. Одеса, 2016. 43 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/
4. Некіт К.Г. Права віртуальної власності: поняття та сутність. Право і суспільство. № 2, 2019. C. 37–42.
5. Козуб О.О. Кіберпростір як середовище породження і самореалізації принципу космополітизму. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2010. Вип. 43. С. 176–179.
6. Теорія держави та права. Навч.посібн. За заг. ред. док. юрид. наук, проф.Гусарєва С.Д., док. юрид. наук, проф.Тихомирова О.Д., Київ, Освіта України,2017. 320 с.
7. Телешина Н.Н. Виртуальное пространство как новая юридическая конструкция: к постановке проблемы. Юридическая техника. 2013.№ 7 (ч. 2). С. 740–747.