ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ПІДКУП СЛУЖБОВОЇ ОСОБИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ПРИВАТНОГО ПРАВА НЕЗАЛЕЖНО ВІД ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ФОРМИ

  • О. Віцюк здобувач ступеня доктора філософії 4 року навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Ключові слова: уніфікація, ознаки, що кваліфікують, підкуп, приватна сфера, публічна сфера

Анотація

Стаття розкриває сутнісне розуміння кваліфікуючих ознак
комерційного підкупу та дає їх класифікацію саме у сфері приватного права та акцентує увагу читача на важливості досконалості законодавчої техніки. Вдале законодавство виключає можливість вчинення дій, що будуть руйнувати баланс внутрішньої та зовнішньої структури кримінального права. Під аналіз цієї статті підпадають безпосередньо і питання обмеження конституційних прав людини через порушення принципу верховенства права внаслідок вчинення такого кримінального правопорушення. Основне значення приділяється висвітленню питання уніфікації кваліфікуючих ознак комерційного підкупу та хабарництва. Розкриваючи вищезазначені положення необхідним також вбачається детальний аналіз покарань за перелічені правопорушення та логіка, якою керується законодавець при визначенні ступеня тяжкості конкретного діяння за відповідною санкцією. Аналіз санкцій статей кримінального законодавства дає змістовні підстави для того, аби розмежовувати корупційні правопорушення, які регулюються адміністративним законодавством, а які кримінальним. Звертаємо увагу на питання щодо неможливості застосування пом’якшуючих обставин при вчиненні цих правопорушень. Підіймаючи проблему різних підходів законодавця при диференціації соціальних явищ, які досліджуються цією статтею. автор наголошує на її актуальності для українського правового середовища. Відповідно приділяється увага змінам, що відбулися, зокрема у сфері судоустрою та судової діяльності, а також зміни у зв’язку із прийняттям Закону України “Про запобігання та протидію корупції” (про створення окремої незалежної системи органів виконавчої влади). Можна зробити висновок про те, що необхідною ланкою механізму протидії корупції у приватній та публічній сферах є уніфікація їх кваліфікуючих ознак та щодо доцільності впровадження нових механізмів боротьби з корупційними правопорушеннями і їх результативності. Вдалість проведення судової реформи підтверджується статистичними даними, які наведені в тексті статті.

Посилання

1. Витвицкая С.С. Проблемы формирования уголовно-правового запрета в сфере экономической деятельности: монография. Ростов н/Д. 2009. 294 с.
2. Бараненко Д.В. Спеціальний суб’єкт злочину: кримінально-правовий аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право». Київ, 2009. 19 c.
3. Брич Л., Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею. Підприємництво, господарство і право. 2001. № 1, C. 58–62; № 2, C. 68–71.
4. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. Київ: Наукова думка, 1978. 304 c.
5. Брич Л.П. Про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Науковий вісник Львівського державного
університету внутрішніх справ. 2009. № 1, C. 214–222.
6. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект закону України «Про засади
запобігання і протидії корупції в Україні» (реєстр. № 7487 від 17.12.2010 р.): URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/
webproc4_1?id=&pf3511=39289 (accessed: 19.12.2021)
Опубліковано
2022-04-14
Розділ
Статті