ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРАВОВОГО  РЕГУЛЮВАННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА  ТА СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ У 90-Х РР. ХХ СТ.

В. Іващенко; А. Koлісник; О. Кульбашна

doi:10.32837/yuv.v0i2.2323

В. Іващенко доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
А. Koлісник кандидат юридичних наук, доцент кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
О. Кульбашна кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2323

Ключові слова: національне законодавство, авторське право, суміжні права, міжнародні договори з авторського права

Анотація

У статті, показано перші кроки української влади на шляху формування власної моделі законодавства у сфері охорони авторських та суміжних прав. Авторами розкрито загальний зміст законодавства, що діяло у 1991 1999 рр., проаналізовано етапи напрацювання та прийняття, його позитивні та негативні сторони. Продемонстровано основні напрями роботи влади у процесі напрацювання вітчизняної нормативно-правової бази. Дослідниками акцентовано увагу на положеннях закону «Про авторське право і суміжні права» вказано відмінності від попередніх моделей законодавства. Окремо приділена увага новелам у законодавстві, передусім особливостям охорони комп’ютерних програм, появі права слідування та ін. Наголошено на появі в законі положень щодо діяльності системи колективного управління авторськими та суміжними правами. Визначено, що формування законодавства у сфері авторського права умовно здійснювалося у декілька етапів, кожен з яких мав свої особливості. На першому етапі законодавцем було продовжено чинність радянського законодавства з метою недопущення законодавчого вакууму у правовому регулюванні авторського права. Такий крок був здійснений вимушено, виключно на період розробки галузевого закону. На другому етапі прийнято спеціальний закон «Про авторське право і суміжні права», який став основою системи охорони авторського права і суміжних прав і є чинним майже тридцять років. На третьому етапі відбулося прийняття низки нормативних актів, що побіжно торкаються різних питань регулювання авторського права та суміжних прав. Зокрема діяльності телебачення та радіомовлення, видавничої справи, кінематографії та архітектурної діяльності. У межах історико-правового дослідження виявлено системність у формуванні інституту авторського права та суміжних прав як невід’ємного елементу права інтелектуальної власності. У контексті характеристики становлення законодавства у сфері авторського права та суміжних прав, звернуто увагу на підзаконні нормативні акти, які заклали основи системи реєстрації авторського права та договорів у сфері авторського та суміжних прав в Україні.