ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ТА ПРАВОВА РЕФОРМА: ПРОЯВИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ І ВЗАЄМОВПЛИВУ
Анотація
У статті узагальнено та розвинуто теоретико-методологічні знання про прояви взаємозв’язку і взаємовпливу правового виховання та правової реформи в межах розроблення теорії останньої. Здійснено загальнотеоретичну характеристику правового виховання шляхом визначення його ознак, цілей, завдань, функцій і системи. Встановлено, що правове виховання є складовою правової соціалізації особи та спрямоване на глибоке розуміння аспектів і рівнів цінності права, свідоме ставлення до прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, повагу до правового порядку, сумлінну реалізацію норм права. Проаналізовано роль правового виховання в сучасній практиці праводержавотворення в умовах суспільних трансформацій. Правовиховна діяльність здатна ініціювати перетворення у важливих сферах буття людини та суспільства. Успіх багатьох суспільних трансформацій значною мірою залежить від активної правомірної поведінки суб’єктів права, прищеплення їм правових цінностей, переконань, мотивів й установок, створення необхідних правових засад для вільного розвитку громадянського суспільства, правової та професійної підготовки суб’єктів владних повноважень. Розкрито співвідношення між правовим вихованням і правовою реформою. Обґрунтовано, що правове виховання безпосередньо впливає на прогресивний правовий розвиток, ефективність правової реформи шляхом підвищення рівня правосвідомості та правової культури. Параметри правової реформи залежать від низки чинників, зокрема якісного стану суб’єкта правової реформи, його мотивації, зрілості й підготовленості до правових перетворень і високого ступеня правосвідомості та правової культури суспільства. У свою чергу правова реформа передбачає суттєву зміну змісту, форм, засобів, способів і методів правовиховної діяльності. Доведено, що правове виховання та правова реформа перебувають між собою в діалектичному взаємозв’язку і взаємовпливі.
Посилання
2. Батанов О. В., Кудлай Т. П. Правове виховання. Юридична енциклопедія : В 6 т. Т. 5 : П–С. / Редкол : Ю. С. Шемшученко (гол. редкол.) та ін. Київ : Укр. енцикл., 2003. С. 40.
3. Ганзенко О. О. Правове виховання. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. 2-ге вид., переробл. і доповн. Київ : Юридична думка, 2012. С. 714–715.
4. Калиновський Ю. Ю. Правове виховання. Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. Т. 2 : Філософія права / Редкол. : С. І. Максимов (голова) та ін. Харків : Право, 2017. С. 655–659.
5. Правове виховання в сучасній Україні : монографія / А. П. Гетьман та ін. / За ред. В. Я. Тація, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. 2-ге вид., переробл. і допов. Харків : Право, 2013. 440 с.
6. Легуша С. М. Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2002. 16 с.
7. Тітомир О. С. Правове виховання на сучасному етапі державотворення в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Харків, 2015. 213 с.
8. Федосєєва С. В. Загальнотеоретична характеристика правового виховання. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2014. № 3 (66). С. 15–23. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_2014_3_4
9. Оніщенко Н. М. Правосудна діяльність і правове виховання: запити громадянського суспільства. Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2016. № 1 (28). С. 101–108. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chcks_2016_1_7
10. Іванюта Н. В. Правове виховання як інструментарій трансформації судової системи. Правовий часопис Донбасу. 2018. № 1 (62). С. 120–125. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2018_1_19
11. Філософія правового виховання : навч. посіб. / А. П. Гетьман та ін. / За ред. д-ра юрид. наук, проф. А. П. Гетьмана, д-ра філос. наук, проф. О. Г. Данильяна. 2-ге вид., допов. Харків : Право, 2014. 248 с.
12. Кривицький Ю. В. Правова культура як визначальний чинник правової реформи. Організаційно-управлінські, економічні, психолого-педагогічні аспекти забезпечення діяльності Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ) : матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф. курс., студ., ад’юнк. та здоб. (м. Черкаси, 17 бер. 2017 р.). Черкаси : ЧІПБ імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, 2017. С. 38–39.
13. Пархоменко Н. М., Подорожна Т. С. Правова реформа як інструмент конституціоналізації правового порядку. Часопис Київського університету права. 2020. № 2. С. 26–31. doi: https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2020.03
14. Ленгер Я. І. Реформування правової системи України як засіб підвищення її ефективності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2007. 215 с.
15. Сердюк В. О. Правова реформа: теоретико-правові засади правового визначення терміну. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2013. Вип. 23. Ч. І. Т. 1. С. 99–103.
16. Кривицький Ю. В. Філософія правової реформи: світоглядно-методологічний вимір. Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 2 (22). С. 11–21. doi: https://doi.org/10.33270/02212202.11
17. Селіванов В. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти : монографія. Київ : Ін Юре, 2002. 724 с.
18. Чорнобай О. Л. Філософія фольклорного права : монографія. Львів : Західно-український консалтинг центр, 2013. 228 с.