ПРЕДМЕТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено сучасні теоретико-правові особливості предмету адміністративно-правового регулювання державної реєстрації. Визначено, що головна складова предмета адміністративного права, його ядро – система відносин державної адміністрації з громадянами та їх організаціями. Обґрунтовано, що активне застосування інституту державної реєстрації в механізмі правового регулювання суспільних відносин обумовлює необхідність встановлення меж дії правового режиму, не допускаючи їх надмірного розширення, а також теоретичного і законодавчого визначення єдиних критеріїв, наявність яких передбачає обов’язковість реєстрації того чи іншого об’єкта, вироблення підстав для їх класифікації. Сучасне реєстраційне законодавство носить фрагментарний і несистемний характер. Акцентовано увагу, що на сьогоднішній день недостатньо дослідженими залишаються матеріально-правові та процесуально-правові ознаки інституту реєстрації, зокрема, розвиток і вдосконалення законодавства, поява якісно нових правовідносин між органами виконавчої влади, з одного боку, та організаціями, громадськими об’єднаннями, юридичними та фізичними особами, з іншого, які пов’язані з реалізацією їх прав і законних інтересів, потребують наукової та практичної модернізації. Наголошено, що вирішення цієї складної задачі викликає потребу не тільки в оновленні українського законодавства, а й у формуванні багатьох принципово важливих правових інститутів, до числа яких відноситься інститут реєстрації. Визначено, що реєстрація слугує важливим засобом управлінського впливу, окремі права і обов’язки з’являються лише в зв’язку з наявністю ненормативного акту, який служить індивідуальним регулятором загальнозначущої поведінки. Зазначено, що здійснення реєстрації є одним із заходів з боку держави, покликаної забезпечити публічний інтерес, сенс реалізації такого заходу полягає в збалансуванні певним чином публічного і приватного інтересу. Доведено, що державну реєстрацію можна віднести до числа правових форм виконавчої діяльності, оскільки вона оформлюється і здійснюється на основі правового акту (свідоцтво про реєстрацію), в результаті якого настають юридичні наслідки, що виражаються у запереченні адміністративно-правових відносин між заявником та органом виконавчої влади, що здійснює процедуру реєстрації. Зроблено висновок, що державну реєстрацію необхідно розглядати як правовий інститут, тобто сукупність правових норм, що регулюють такі групи відносин: відносини, що виникають з приводу створення та організації діяльності реєструючих органів; відносини, що виникають між органами виконавчої влади та особою, яка бажає зареєструвати свої права або певний правовий статус.