RESPONSIBILITY OF STATES FOR BREACH OF ERGA OMNES OBLIGATIONS BY OMISSION. ACCOUNTABILITY OF BELARUS FOR GENOCIDE OF UKRAINIANS

Анотація

Протиправна діяльність держав за важкі міжнародно-протиправді дії чи бездіяльність є неминучою. На відміну від більшості сьогоденних наукових статтей цей науковий доробок присвячений відповідальності держав-союзниць країни-агресора – Росії за вбивство десятків тисяч українців без пояснення причини. По-перше, автор аналізує статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, рішення Міжнародного суду ООН, звичаєву практику та застосування Конвенції про геноцид з метою надання міжнародно-правової кваліфікації діям держав, які бездіяльністю, а можливо й активними діями, як-от Білорусь, спочатку сприяли підготовці вторгнення а потім агресії Російської Федерації проти мирного населення України. По-друге, автор шукає способи визнання діяння незаконним без згоди держави, яка вчинила міжнародно-протиправну дію для притягнення її до міжнародно-правової відповідальності. По-третє, автор розглядає контрзаходи проти Білорусі за сприяння російській війні, без фактичного використання білоруських солдатів. Написанню цієї наукової статті передувало глибоке дослідження міжнародних джерел з метою з’ясування дієвих методів притягнення Білорусі та інших союзників Росії до відповідальності. З’ясовано, що Білорусь несе відповідальність за свою роль у незаконному застосуванні Росією сили проти України, що суперечить основним принципам міжнародного права. Згідно зі статтею 16 статей Комісії міжнародного права про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння (Резолюція ГА ООН 56/83), допомога або підтримка держави протиправною поведінкою іншої держави є похідним, але протиправним актом держави, яка таку допомогу надає. Інша думка полягає в тому, що юридичний статус Білорусі скоріше кваліфікується як держава-агресор за Резолюцією 3314 Генеральної Асамблеї ООН. У зв’язку з тим, що порушення зобов’язання не застосовувати силу і не сприяти цьому суперечить не лише інтересам окремих держав, а й усьому світовому правовому порядку erga omnes, держави мають повне право вживати проти Білорусі контрзаходи незалежності від географічного розташування держави. Беручи до уваги нові докази, оприлюднені під час та після де окупації Київської області, Чернігівської області, Харківської області та інших регіонів України, слід порушити нове питання перед Міжнародним Судом ООН щодо геноциду, яке підкреслить не лише незаконність російського вторгнення, а й надзвичайно важливі докази геноциду українського народу Росією, у тому числі використання допомоги Білорусі, що призвела до свідомого вбивства цивільних українців.