Особливості застосування трьохрівневої системи методів наукового пізнання правових відносин у сфері прикордонної безпеки України
Анотація
У статті узагальнюються та аналізуються особливості застосування трьохрівневої системи методів наукового пізнання правових відносин у сфері прикордонної безпеки України. Наголошується, що від правильного та продуманого підбору методологічного інструментарію залежатиме результативність наукового пізнання, ступінь і глибина його проникнення в сутність правовідносин у досліджуваній сфері, окреслення їх специфіки, особливостей прояву та реалізації змісту, з урахуванням перебування України в стані гібридної війни. Стверджується, що методологічна система наукового дослідження правових відносин у сфері прикордонної безпеки України складається з трьох рівнів методів наукового пізнання. При цьому перший рівень охоплює філософські (світоглядні) методи, а саме: діалектичний (всезагальний) метод, метафізичний метод і синергетичний метод. Другий рівень методів окресленої методології пізнання охоплює загальнонаукові (міждисциплінарні) методи, серед яких у дослідженні правових відносин у сфері прикордонної безпеки України варто використовувати такі, як: соціологічний, метод структурно-функціонального аналізу, метод абстрагування, формально-логічний метод, статистичний метод. Третій рівень методів пропонованого автором методологічного інструментарію складають спеціально-наукові (власні) методи дослідження, до яких належать: спеціально-юридичний метод, формально-юридичний (догматичний) метод, порівняльно-правовий метод. Зауважується, що методи дослідження усіх трьох рівнів системи наукового пізнання правових відносин у сфері прикордонної безпеки України доцільно застосовувати одночасно у поєднанні, у різних комбінаціях залежно від особливостей змісту складових предмета дослідження. Акцентується увага також на тому, що методологія дослідження правових відносин у досліджуваній сфері повинна ґрунтуватися на системності та комплексності наукового пізнання з урахуванням військових реалій сьогодення у прикордонному просторі України та з використанням досягнень як вітчизняної, так і зарубіжної теорії, а також практики регулювання прикордонних відносин у високорозвинених державах сучасного світу.
Посилання
Козюбра М. І. Правознавство, наука, методологія: еволюція підходів до їхніх взаємозв’язків. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2018. Т. 1. С. 3–8.
Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). [2-е изд.]. Москва : Аванта+, 2001. 560 с.
Харитонова О. І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа : автореф. дис. ... док. юрид. наук. : 12.00.07 / Одеська нац. юрид. акад. Одеса, 2004. 32 с.
Скакун О. Ф. Теорія права і держави : підручник. 4-те вид. Київ : Алерта, 2016. 528 с.
Крестовська Н. М., Матвєєва Л. Г. Теорія держави і права. Підручник. Практикум. Тести : підручник. Київ :
Юрінком Інтер, 2015. 584 с.
Теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / О. В. Петришин та ін. ; за ред. О. В. Петришина. Харків : Право, 2014. 368 с.
Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень : підручник. Київ : АБУ, 2002. 480 с.
Теорія держави та права : навч. посіб. / Є. В. Білозьоров та ін. ; за заг. ред. С. Д. Гусарєва, О. Д. Тихомирова. Київ : НАВС ; Освіта України, 2017. 320 с.
Терещук М. М. Методологія дослідження форми правління. Часопис Київського університету права. 2009. No 4. С. 90–96.
Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року No 687-р.
Бостан С. К. Смислова (концептуальна) періодизація історії держави та права: методологічний аспект. Вісник Запорізького національного університету. 2011. No 2. С. 9–17.
Апостол М. В. Метод періодизації в системі методології історико–біографічного дослідження. Гілея : науковий вісник. 2016. Вип. 114. С. 7–9.