Особливості застосування трьохрівневої системи методів наукового пізнання правових відносин у сфері прикордонної безпеки України

Анотація

У статті узагальнюються та аналізуються особливості застосування трьохрівневої системи методів наукового пізнання правових відносин у сфері прикордонної безпеки України. Наголошується, що від правильного та продуманого підбору методологічного інструментарію залежатиме результативність наукового пізнання, ступінь і глибина його проникнення в сутність правовідносин у досліджуваній сфері, окреслення їх специфіки, особливостей прояву та реалізації змісту, з урахуванням перебування України в стані гібридної війни. Стверджується, що методологічна система наукового дослідження правових відносин у сфері прикордонної безпеки України складається з трьох рівнів методів наукового пізнання. При цьому перший рівень охоплює філософські (світоглядні) методи, а саме: діалектичний (всезагальний) метод, метафізичний метод і синергетичний метод. Другий рівень методів окресленої методології пізнання охоплює загальнонаукові (міждисциплінарні) методи, серед яких у дослідженні правових відносин у сфері прикордонної безпеки України варто використовувати такі, як: соціологічний, метод структурно-функціонального аналізу, метод абстрагування, формально-логічний метод, статистичний метод. Третій рівень методів пропонованого автором методологічного інструментарію складають спеціально-наукові (власні) методи дослідження, до яких належать: спеціально-юридичний метод, формально-юридичний (догматичний) метод, порівняльно-правовий метод. Зауважується, що методи дослідження усіх трьох рівнів системи наукового пізнання правових відносин у сфері прикордонної безпеки України доцільно застосовувати одночасно у поєднанні, у різних комбінаціях залежно від особливостей змісту складових предмета дослідження. Акцентується увага також на тому, що методологія дослідження правових відносин у досліджуваній сфері повинна ґрунтуватися на системності та комплексності наукового пізнання з урахуванням військових реалій сьогодення у прикордонному просторі України та з використанням досягнень як вітчизняної, так і зарубіжної теорії, а також практики регулювання прикордонних відносин у високорозвинених державах сучасного світу.