Можливості для внутрішніх водних шляхів України або перспективи впровадження Е-40 для України шляхом об’єднання Чорного й Балтійського морів
Анотація
У статті здійснюється аналіз та надається оцінка можливостей для українських внутрішніх водних шляхів, які виникають під час об’єднання Чорного й Балтійського морів міжнародним водним шляхом (МВШ Е-40). В роботі вперше науково запропоновано об’єднати Чорне й Балтійське моря з позицій взаємодії транспортних коридорів «шовкового шляху» в координатах Захід – Схід та Південь – Північ при реалізації проекту «Шовковий шлях». Звернута увага на проблемах України при реалізації проектів щодо «Шовкового шляху». Виявлено, що втраченою перспективою України є пряма участь в проекті «сухопутного шляху з ЄС в Китай» й акцентовано увагу на тому, що транспортна система України залишається не інтегрованою з транс’європейською транспортною системою для забезпечення єдиного перевізного процесу. Розкрито сутність транспортного коридору МВШ Е-40. Виявлені вигоди й можливості для України в цілому й водних шляхів зокрема від участі як транспортно-логістичного вузла в проекті Е-40. Аргументовано, що економічну вигоду від участі в зазначених проектах Україна отримали б не тільки від торгівлі: сам факт присутності у "Новому шовковому шляху" представляє собою потужний поштовх до розвитку інфраструктури, коли в транспортну систему та інфраструктуру країн-учасників інвестуються кошти на суму в десятки мільярдів доларів. Здійснено системний аналіз ініціативи «Один пояс – один шлях» шляхом обробки наукового матеріалу в сфері «Шовковий шлях» і доведено, що ініціатива «Один пояс – Один шлях» потребує не лише ідеолого-практичного інтересу, а й нормативного закріплення задля майбутньої реалізації ініціатив щодо об’єднання транспортних коридорів й безперечної спільної транспортної інфраструктури й послуг. Вперше запропоновано створити закон про об’єднання Чорного й Балтійського морів та розроблено науково-теоретико-практичне підґрунтя для прийняття цього профільного зако-
Посилання
Венгер В. Перспективи Україн- сько-Китайського співробітництва у промисловій сфері: інтереси Китаю та можливості України. Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій. 2018. No 1. С. 4-13.
Кіктенко В.O. Семантика і прагматика концепту ініціатива “один пояс, один шлях”. Китаєзнавчі дослідження. 2018. No 1. C. 58-68.
Каспрук О.С. Міжнародно-правові аспекти проекту «ОДИН ПОЯС, ОДИН ШЛЯХ». Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. No 5. С. 173-175.
Таран М. Китайська ініціатива «Один пояс – один шлях» та стратегічні виклики для США. Американська історія та політика. 2017. No 4. С. 139-151.
Гловацька С.М. Значення стратегічної ініціативи «Один пояс, один шлях» для України. Розвиток транспорту. 2018. No 2 (3). С. 202-211.
Українець Л.А. Ініціатива «Пояс і Шлях» як основа нарощування економічної експансії Китаю. Науковий
вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип. 24. Ч. 3. С. 109-113.
Чжан Лу Економічний пояс Шовкового шляху: історія, розвиток, перспективи. Наукові праці МАУП. 2016.
No 3 (50). С. 154-158.
The «One Belt, One Road” initiatives. Maritime insight. 2015. No 1. P. 10-13.
Міжнародний водний шлях Е40 Гданськ - Херсон – джерело багатства чи генератор катастроф? / Укладачі : Г. Веремійчик, О. Гусєв. – Київ : НЕЦУ, 2018. 24 с.
Трофимчук А.П. Перспективи приєднання України до проекту «Один пояс один шлях». Міжнародні відносини Серія «Економічні науки». 2016. No 9. С. 1-14.
Постан М.Я., Федоркова М.А. Аналіз перспектив участі України у відтворенні Великого Шовкового Шляху. Розвиток методів господарювання та управління на транспорті. 2017. No 3 (60). С. 73-84.
Лі Інін, С.В. Захарін, М.В. Волосюк. Перспективи зростання торгово-економічного співробітництва Китайської Народної Республіки та України в кон-тексті реалізації ініціативи «Один пояс – один шлях». Економіка та держава. 2018. No 5. С. 14-16.