Вина суб'єктів господарювання як умова відповідальності за безпеку продукції
Анотація
У статті приділяється увага вині як умові господарсько-правової відповідальності за безпеку продукції. Здійснено науковий пошук змісту концепту «вина» в сфері безпеки продукції. Серед низки наявних у науковому обігу тлумачень поняття «вина» виявлено, що в його основі перебуває удавана воля суб'єк- та господарювання, а не механічно складене волевиявлення працівників, з яких формується трудовий колектив і саме цей фактор є ключовим для виокремлення у товаро-продовольчій сфері. Розглянуто оціночне розуміння поняття «вина» в межах поведінкової та психологічної концепцій а також згруповані в юридичній літературі доктринальні погляди щодо вини суб'єкта господарювання як умови відповідальності. Надана юридична характеристика вини у сфері безпеки продукції шля- хом виявлення структури, змісту, форми, сутності, ступеню та обсягу. Роз’яснено, що структура вини проявляється через дії, мотив та волевиявлення суб'єкта господарювання. Встановлено, що домінуючим моментом змісту вини є вольовий. Формою вини є випадок коли товаровиробник (оператор ринку) має вчиняти протиправне діяння в сфері товаровиробництва свідомо та з власної волі. Загострена увага на психо-емоційному стані працівника під час процесу товаровиробництва як складника сутності вини як умови господарсько-правової відповідальності за безпеку продукції. Встановлено, що в сфері безпеки продукції ступінь вини формують належні умови праці суб’єктів господарювання, факт дотримання чи недотримання санітарно-гігієнічних норм, рівень заробітної плати. З’ясовано, що вина супроводжується непрямим умислом, а ціною помилки при виробництві продукції є життя і здоров’я споживача. Розглянуто принцип презумпції вини у сфері безпеки продукції. Наостанок відмічено, що «умови» є частиною більш широкого поняття «підстави» і тому їх не можна ототожнювати.
Посилання
Вереша Р.В. Проблеми суб’єктивної сторони складу злочину: монографія. – К.: Алерта, 2018. 432 с.
Заярний О. Вина в системі умов господарсько-правової відповідальності. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2010. Вип. 84. С. 93-98.
Вереша Р. В. Сучасні теорії (концепції) вини в науці кримінального права. Вісник Академії адвокатури України. 2015. Т. 12. No 1(32). С. 79–94.
Бурдін В. М. Зміст вини: проблема співвідношення інтелектуальних та вольових моментів. Вісник Львів-
ського університету. Серія юридична. 2012. Вип. 56. С. 355–365.
Матвійчук А.В. Адміністрування у сфері господарської відповідальності (теоретичний аспект). Юридичний вісник. 2018. 4 (49). С. 157-162.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (від 5 квітня 2001 року) / А. М. Бойко та ін. /за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 6- те вид., перероб. та допов. Київ: Юридична думка, 1236 с.
Кримінальне право України. Загальна частина: текст лекцій: Закон. Злочин. Відповідальність / В.О. Туляков, Н.А. Мирошниченко, Д.О. Балобанова; НУ ОЮА. — Одеса: Юридична література, 2014. 128 с.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. No 436-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. No 18. No 19-20. No 21-22. Ст. 144.
Швидка Т.I. Удосконалення механiзму господарсько-правової вiдповiдальностi у сферi економiчної конкуренцiї. Економiчна теорiя та право. 2016. No 2. С. 149-159.
Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції: Закон України від 19.05.2011 р. No 3390-VІ. Відомості Верховної Ради України. 2011. No 47. Ст. 531.
Парасюк В.М. Склад правопорушення як підстава цивільно-правової відповідальності. Порівняльно-аналітичне право. 2017. No 6. С. 124-127.