Международно-правовая деятельность франкских королей в первой половине VI века

  • В. Мельник Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова, Американское общество юридической истории, научный журнал «Анналы юридической истории»

Анотація

У статті досліджено міжнародно-правовий аспект юридичної діяльності франкських королів із династії Меровінгів. Особливу увагу присвячено нащадкам короля Хлодвіга – Теодоріху, Теодеберту, Теодебальду. Їхнє правління сукупно охоплює період з 511 по 555 рр. і характеризується зростанням могутності Франкського королівства. Зокрема, франки підкорили племена алеманнів, тюрингів, бургундів, успішно протистояли саксам. Однак, з історико-юридичної точки зору, найважливішим аспектом франкської історії завжди була участь франкського племені в італійському політичному житті. Протягом 511-555 рр. франки активно втручалися у внутрішню політику Остготського королівства, що функціонувало на теренах Італії, Провансу та Далмації з дозволу Східної Римської імперії (Візантії). Автором здійснено міждисциплінарний аналіз першоджерел (анналів, хронік, літописів, кодексів), що дозволяє зробити висновок про формальне визнання франкськими королями верховної влади візантійських імператорів протягом першої половини VI століття. Відтак, на матеріалі міжнародно-правової діяльності Меровінгів можна чітко прослідкувати різницю між юридичним і політичним станом справ у ранньому середньовіччі. З юридичної точки зору, Франкське королівство завжди виступало (до 800 року включно) власністю Східної Римської імперії, оскільки візантійський імператор, після дра- матичних подій 476-480 рр., зали- шився єдиним римським імператором у світі. Франкські королі були вимушені дотримуватись цієї формальності, з огляду на переважання латиномовного населення серед своїх підданих.  З політичної точки зору, Франкське королівство сформувалось і розвивалось як цілком самостійне державне утворення, що протягом правління династії Меровінгів, під впливом трансферту римського публічного права, перетворилось із примітивного «вождества» в розвинену «монархію». Стаття демонструє політичні та юридичні маневри Меровінгів, яких вони були змушені дотримуватись для того, щоб забезпечити баланс між юридичною формою і політичним змістом відносин із Візантією.

Біографія автора

В. Мельник, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Винницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова, Американское общество юридической истории, научный журнал «Анналы юридической истории»

ассистент кафедры политологии, преподаватель кафедры философии и общественных наук, член ,
главный редактор 

Посилання

Агафий Миринейский. О царствовании Юстиниана. Пер., ст. и примеч. М. В. Левченко. М.; Л.: Изд-во АН, 1953. 221 с.

Банфі Антоніо. Юстиніан і Звід цивільного права. Історія європейської цивілізації. Рим. За ред. Умберто Еко. Харків: Фоліо, 2017. С. 312-314.

Буткевич О. В. Формирование международно-правовой идеологии раннего средневековья. Государство и право. 2007. No9. С. 73-81

Верещагина Н.В. Курс лекций по истории мировой культуры и искусства. Одесса: Астропринт, 2013. 268 с.

Иордан. О происхождении и деяниях гетов. Getica. Вступительная статья, перевод, комментарий Е. Ч. Скржинской. М.: Издательство восточной литературы, 1960. 436 с.

Ле Гофф Жак. Рождение Европы. Серия «Становление Европы». Пер. с фр. А.И. Поповой. Предисл. А.О. Чубарьяна. СПб: «Александрия», 2014. 398 с.

Люттвак Э.Н. Стратегия Византийской империи. М., 2016. 664 с.

Мальцев М. Г. Варваризация Римской империи как культурно-исторический процесс. Вестник НАСиА ист. фак. Пермского гос. гуманитарно-педагогического университета. История. 2015. No1. C. 106-107

Мельник В. М. Византия, германцы и славяне у истоков международной правосубъектности государств: римское юридическое наследие и проблема исторического неравенства возможностей. Аннали юри-

дичної історії. Том 1. No2. квітень-липень 2017. Випуск «Городяни і громадяни: історія та антропологія територіальних громад». С. 59-92.

Мельник В. М. Смена эпох: очерк формирования римско-византийской доктрины международного права (III-VI века). Аннали юридичної історії. Том 2. Номер 1-2. Січень-червень 2018. Випуск «Історія та гео-

графія середньовічного права». С. 63-108.

Мельник В. М. Признание верховной власти византийского императора в Остготском королевстве (493-526). Романовские чтения – 13: сборник статей Международной научной конференции, посвящен-

ной 105-летию МГУ имени А. А. Кулешова, Могилев, 25-26 октября 2018 г. Под общ. ред. А. С. Мельниковой. Могилев: МГУ имени А. А. Кулешова, 2019. С. 8-10.

Мельник В. М. Римская империя в V веке. Крушение или перерождение? Наука и техника. Июль, 2019. No7 (158). С. 60-66.

Мельник В. М. Замечания о международной правосубъектности варварских королевств Европы (V-VI века). Альманах міжнародного права. Одеса: ВД «Гельветика», 2019. Вип. 21. С. 3-12. https://doi.

org/10.32841/ila.2019.21.01

Мюссе Люсьен. Варварские нашествия на Европу: германский натиск. пер. с фр. А. П. Саниной. СПб: Евразия, 2008. 400 с.

Суровень Д.А. Правовое положение населения по «Салической правде»: к вопросу о сущности варварских обществ и государств. Историко-правовые проблемы: новый ракурс. 2015. No14. С. 87-151.

Толстых В.Л. Государство в историческом и международно-правовом контексте. Московский журнал международного права. 2017. No 106 (2). С. 18-28. DOI: 10.24833/0869-0049-2017-106-2-18-28

Удальцова З. В. Италия и Византия в VI веке. М.: АН СССР, 1959. 547 c.

Хизер Питер. Восстановление Римской империи. Реформаторы Церкви и претенденты на власть. М.: Центрполиграф, 2015. 575 с.

Bjornlie M. Shane. Politics and Tradition between Rome, Ravenna and Constantinople: A Study of Cassiodorus and the Variae, 527-554. Cambridge, 2013. 370 pp.

Flavius Magnus Aurelius Cassiodorus. Variae. Liverpool: Liverpool University Press,

202 p.

Gasparri Stefano, La Rocca Cristina Maria. Tempi barbarici. L’Europa occidentale tra antichità e medioevo (300-900). Roma: Carocci, 2012. 357 p.

Gasparri Stefano. Prima delle nazioni. Popoli, etnie e regni fra antichità e Medioevo. Roma: Carocci, 1997. 244 p.

Gregory of Tours. A History of the Franks. London: Penguin Classics, 1976. 720 p.

Heydemann Gerda. Chapter 1: The Ostrogothic Kingdom – Ideologies and Transitions. A Companion to Ostrogothic Italy. Ed. by Jonathan Arnold, Kristina Sessa, Shane Bjornlie. Leiden: Brill, 2016. pp. 17-46.

Marcellinus Comes. The chronicle of Marcellinus: a translation and commentary (with a reproduction of Mommsen’s edition of the text) by Brian Croke. Sydney: Australian Association for Byzantine Studies, 1995. 152 p.

Marii Aventicensis episcopi Chronicon. Monumenta Germaniae Historica. AA. Vol. XI. Bonnae. 1894. T. XI. pp. 225-239.

Mousourakis George. A Legal History of Rome. London and New York: Routledge, 2007. 282 pp.

Mousourakis George. Roman Law and the Origins of the Civil Law Tradition. Basel: Springer International Publishing, 2015. XVI+328 pp.

Pauli Diaconi. Historia Romana. A cura di Amedeo Crivellucci. Ristampa anastatica. Torino: Bottega d’Erasmo, 1966. LI+305 p.

Prokopios. The Wars of Justinian. Trans. by H. B. Dewing, revised by A. Kaldellis. Hackett Publishing Company, Inc., 2014. 642 p.

Procopius. The Secret History. London:

Penguin Classics, 2007. 140 p.

Stein Ernest. Histoire du Bas-Empire. Tome II, De la Disparition de L’empire D’occident a la Mort de Justinien (476–565). Bruges: Desclée De Brouwer. 1949. XXXIV+900 p.

Van Tricht F. The Byzantine Space. The Latin Renovatio of Byzantium. Leiden: Brill,

XII+536 pp.

Опубліковано
2020-02-04
Розділ
Статті