Адміністративно-правове регулювання міграції у Канаді
Анотація
У статті розглянуто розвиток міграційного законодавства Канади. Автор зосереджує свою увагу натому, що сучасна міграційна політика Канади зосереджена переважно на бізнес-міграції. У статті розгля-
дається також специфіка адміністративно-правового регулювання міграційного процесу в Канаді. Автор виокремлює, що Канада здійснює недискримінаційну та універсальну політику допуску в країну мігрантів та зазначає, що вони поділяються на три групи чи класи, кожен із яких відображає категорії, визначені в законі про імміграцію: сімейна категорія – члени сімей канадських громадян чи мігрантів, які вже знаходяться в Канаді; біженці – особи, які відповідають визначенню Конвенції 1951 р. чи визначені урядом Канади; самостійні мігранти – відібрані в силу їх кваліфікації, роду занять, професійної підготовки чи рівня освіти. Автор акцентує увагу на тому, що якщо особа здійснила кримінальний злочин чи становила потенційну загрозу безпеці Кана- ди, уже подавала клопотання про надання статусу біженця в Канаді, проте отримала відмову, або раніше була визнана біженцем в іншій державі, до якої могла повернутися, її клопотання до розгляду щодо надання статусу біженця не допускалося. Проте в канадському міграційному законодавстві передбачена можливість оскарження такого рішення в суді. Існуючі міграційні проблеми в державі розв’язуються як на федеральному, так і на провінційних рівнях. Чинне міграційне законодавство Канади передбачає поняття впорядкованого потоку мігрантів, а міграційна система включає в себе не лише контроль за чисельністю, але й за категоріями людей, які в’їжджають у країну. Йдеться, насамперед, про програму врегульованої, плано-
вої міграції. Автор робить висновки про те, що з кінця ХІХ ст. уряд країни систематично і цілеспрямовано виробляв міграційну стратегію, яка вміло відображала особливості внутрішньополітичного та внутрішньоекономічного розвитку країни і була тісно з ними пов’язана. На сучасному етапі в центрі міграційної політики Канади перебуває залучення в країну бізнес-мігрантів, які своїми знаннями та капіталами сприяли б процвітанню канадської економіки.
Посилання
A Broader Vision: Immigration and Citizenship. Plan 1995–2000. – Ministry of Supply and Services. – Canada, 1994. – P. 13.
Citizenship and Immigration Canada, Into the 21st Century: A Strategy for Immigration and Citizenship. – Ottawa, 1994. – Р. 3.
Ван дер Плойг К. История иммиграционной политики в Канаде / К. Ван дер Плойг // Иммиграционная политика западных стран : альтернативы для России / под ред. Г. Витковской. – М., 2002. – С. 23–31.
Тиндик Н. П. Особливості імміграційної політики Канади / Н. П. Тиндик // Науковий вісник Львів-
ського державного університету внутрішніх справ. Зб. наук. праць. – Львів, 2008. – Вип. 3. – С. 176–187. – (Серія юридична).
Report on Asylum Procedures. Overview of Policies and Practices in IGC Participating States / Secretariat of the Inter-Governmental Consultation on Asylum, Refugee and Migration Policies in Europe, North America
and Australia. – Geneva, 1997. – P. 95.
McAllister, D. M., ’Refugees and Public Access to Immigration Hearings in Canada: A Clash of Constitutional Values’, 2 IJRL 562 (1990).
Nash, A., ed., Human Rights and the Protection of Refugees under International Law, Institute for Research on Public Policy, Canadian Human Rights Foundation, Halifax, NS, 1988.
Deconstructing a Nation: Immigration, Multiculturalism and Racism in ’90s Canada. – 1992. – P. 103.
Facts and Figures. Overview of Immigration. – Ottawa, 1994. – P. 4.
Дем’яненко С. Імміграція 93 – цифри та роздуми / С. Дем’яненко // Нові дні. – 1994. – верес. – жовт.
