Еволюція правових засобів саморегулювання майнових цивільних відносин

В. Васильєв

doi:10.32837/yuv.v0i4.982

В. Васильєв Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i4.982

Ключові слова: саморегулювання, самоорганізація, табу, звичай, договір, акти одностороннього характеру, майнові відносини

Анотація

Стаття присвячена розгляду сутності основних засобів саморегулювання майнових цивільних відносин і їх інструментальних особливостей в аспекті процесу еволюції. Встановлюється, що першим нор- мативним соціальним регулятором суспільних відносин в доправову епоху виступило табу як заборона певної поведінки. При цьому в юридичній літературі висловлюється думка, що однією з перших сформувалась заборона перешкоджати доступу членів групи до мисливської здобичі. Автор формує висновок, що джерелом табу виступав страх перед невідомим. Відповідні заборони формувались індиві- дуумами самостійно як реакція на зовнішні небезпеки в чому знаходили прояв їх самоорганізація і нормативність відповідного регулятора. Визначається, що табу стало передумовою формування звичаю як усталеного правила поведінки. При цьому еволюція звичаю демонструє те, що засоби саморегулювання майнових відносин випередили виникнення засобів їх централізованого регулювання. До виникнення права звичай мав соціальний характер і вже виступав інструментом упорядкування суспільних зв’язків майнового характеру. У свою чергу формування права як феномену надало певним звичаям правового характеру, оскільки на ранніх стадіях розвитку держав саме звичай отримав офіційне визнання. Лише згодом державні утворення почали активно використовувати нормативно-правові акти для регулювання майнових відносин. Виникнення договору пов'язують з виникненням приватної власності. Встановлюється, що цей засіб саморегулювання майнових цивільних відносин став найбільш прогресивним. Його перевагами є те, що він здатен індивідуально регулювати практично будь-які відносини. Автор доходить висновку, що формування односторонніх актів як засобів саморегулювання майнових цивільних відносин супроводжувалось розвитком конструкції юридичних осіб. Однак, в подальшому виникли нові інструменти правового регулювання одностороннього характеру, які врегульовували відносини, що в силу специфіки не могли упорядкову- ватись договором.

Біографія автора

В. Васильєв, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін, докторант кафедри цивільного права No 2

Посилання

История первобытного общества: в 3 т. / отв. ред. Ю. В. Бромлей. Москва: Изд-во «Наука», 1983. Т. 1: Общие вопросы. Проблемы антропосоциогенеза. 432 с.

Бедрій М. М. Правовий звичай у первісному (додержавному) суспільстві: окремі акценти. Часопис Київ. ун-ту права. 2016. No 2. С. 24–27.

Сильченко Н. В. Зарождение первичных закономерностей нормативного регулирования общественных отношений. Государство и право: теория и практика. Вып. 3. Калининград: Изд-во КГУ, 2004. С. 22–35.

Виндшейд Б. Учебник пандектного права: в 3 т. / пер. с нем. под. ред. С. В. Пахмана. Санкт-Петербург: Изд. Иероглифова и Никифорова, 1874. Т. 1: Общая часть. XIV, 358 с.

Дернбург Г. Пандекты: в 3 т. / пер. Г. фон Рехенберга под. рук. П. Соколовского. Москва: Университет. типогр., Страстной бульвар, 1906. Т. І: Общая часть. XVI, 465 с.

Регельсбергер Ф. Общее учение о праве / пер. И. А. Базанова; под ред. проф. Ю. С. Гамбарова. Москва: Типогр. Высоч. учрежд. Т-ва И. Д. Сытина, 1897. 295 с.

Луцький Р. П. Позитивне право та природне право: опозиція категорій. Часопис Київ. ун-ту права. 2011. No 4. С. 38–41.

История первобытного общества: в 3 т. / отв. ред. Ю. В. Бромлей. Москва: Изд-во «Наука», 1988. Т. 3: Эпоха классообразования. 565 с.

Загальна теорія держави і права: підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закладів / М. В. Цвік та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. академіка АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф. академіка АПрН України О. В. Петришина. Харків: Право, 2009. 584 с.

Чалая Л. А., Лядова А. В. История договорного права: учеб. пособие. Владимир: Изд-во Владимир. гос. ун-та, 2008. 172 с.

Майданик Р. Цивільне право як сфера приватного права України. Приватне право. 2013. No 1. С. 65–80.

Кашанина Т. В. Эволюция форм права. Lex Russica. 2011, No 1. С. 34–53.

Меденцев П. А. Еволюція правового регулювання договірних зобов'язань і відмови від їх виконання в України та окремих зарубіжних країнах. Вісн. Одеськ. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. Одеса: Астро-

принт, 2008. Т. 13, вип. 10. Сер. «Правознавство». С. 83–88.

Бабаев М. Я. История возникновения и развития договора как инструмента права. Образование. Наука. Научные кадры. 2019. No 2. С. 17–19.

Дождев Д. В. Римское частное право: учебник для вузов / под общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В. С. Нерсесянца. 2-е изд., изм. и доп. Москва: Норма, 2006. 784 с.

Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.06.2018 р. No 425, зареєстрованим в

Міністерстві юстиції України 19.07.2018 р. за No 843/32295. Офіц. вісн. України. 2018. No 63. Ст. 2188 (із змінами).