Представники сторін виконавчого провадження
окремі питання їх правового статусу
Анотація
У науковій статті розглянута проблематика правового статусу представників сторін виконавчого провадження. Здійснено аналіз та дослідження правового регулювання статусу представників сторін виконавчого провадження. Представники сторін виконавчого провадження визначені як учасники виконавчого провадження (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до закону, сторони виконавчого провадження – це одні учасники виконавчого провадження, а представники сторін виконавчого провадження – це інші учасники виконавчого провадження. Це трохи дивно, оскільки представники сторін виконавчого провадження реалізують у виконавчому провадженні права та виконують обов’язки сторін, а не свої власні права та обов’язки. Тому виникає питання доцільності сепарації, про яку йшлося вище. Схожа ситуація існувала деякий час тому в цивільному процесі, проте на даний час приписи ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що сторони є учасниками цивільного процесу, а в приписах ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України йдеться, що сторони можуть брати участь в справі особисто або через представників. У статті резюмується, що здатність сторони виконавчого провадження мати представника у виконавчому провадженні та здійснення ними своїх прав та обов’язків у виконавчому провадженні через представника є нетотожними поняттями. Автор статті пропонує викласти приписи ч. 1 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» наступним чином: «Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника. Коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто, вчинення таких дій має бути здійснено саме боржником і не може вчинятись його представником». Якщо ж представник має певні обмеження у здійсненні певних правомочностей від імені сторони виконавчого провадження, ці обмеження мають бути обумовлені у довіреності. Подальші наукові дослідження теми правового статусу представників сторін виконавчого провадження уявляються перспективними на підставі наведеного нижче: представництво в юрисдикційних діяльностях як правовідношення має різні аспекти – матеріально-правовий та процесуально-правовий.
Посилання
Фурса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навчальний посібник. К.: Атіка, 2002. 480 с.
Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року No 23-рп/2009 у справі No 1-23/2009. Верховна рада України. Офіційний веб сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/v023p710-09#n54 (дата звернення 16.08.2019).
Фурса С. Я. Закони України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» : науково-практичний коментар / С. Я. Фурса, Є. І. Фурса, С. В. Щербак ; за заг. ред. С. Я.Фурси ; Центр правових досліджень. Київ : Фурса С. Я. : КНТ, 2008. 1172 с.
Про безоплатну правову допомогу : Закон України від 2 червня 2011 рокуNo 3460- VI. Верховна рада України. Офіційний веб сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 (дата звернення
08.2019).
Інструкція з організації примусового виконання рішень : Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 No 512/5 (у редакції наказу Міністерстваюстиції України 29.09.2016 No 2832/5). Верховна Рада
України. Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12.
Дата звернення 21.11.2019.
Щербак С. В. Представництво у виконавчому процесі / С. В. Щербак // Правовий вісник Української академії банківської справи. 2013. No 1(8). С. 44-49.