До питання про обов’язок батьків утримувати дитину
Анотація
Стаття присвячена аналізу норм діючого законодавства та судової практики щодо питань аліментних зобов’язань, а саме обов’язку батьків утримувати дитину, зокрема, виплачувати аліменти. Проаналізовано порядок визначення розміру аліментів, порядок їх стягнення, випадки припинення обов’язку сплачувати аліменти на дитину. Окрема увага приділена можливості укладення договору між батьками на утримання неповнолітньої дитини, який може передбачати як грошову, так і натуральну форму виплати аліментів (або ж комбінацію цих двох форм). Той з батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Встановлено, що мінімальний розмір утримання, визначений у законі, не достатньо виконує свою функцію забезпечення прав дітей - його слід підвищити у сучасних економічних умовах. Разом з тим, зайвим було б встановлення в законі утримання у частці від заробітку, адже у випадку надзвичайно маленького доходу дитина не буде отримувати необхід- них для існування коштів, а у випадку великих доходів є висока вірогідність того, що вони будуть йти не тільки на забезпечення дитини. Визнання аліментів, одержаних на дитину власністю дитини, що дає їй можливість брати участь у їх використанні або самостійно розпоряджуватися аліментами на її утримання є можна розцінювати як додаткову гарантію того, що кошти не будуть використані не за призначенням. Зроблено висновок про те, що відносини між батьками та дітьми щодо утримання останніх повинні підлягати більш ретельному регулюванню. На відміну від відносин подружжя, найважливіший суб’єкт цих відносин - дитина, що беззаперечно потребує підвищеного захисту та підтримки. З аналізу судової практики виходить, що суди у більшості випадків стають як раз на захист інтересів дітей, відмовляючи у позовних вимогах тільки у крайніх випадках, коли вони є абсолютно не обґрунтованими чи неможливими.
Посилання
Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. Режим доступу: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14
Єфременко В.В. Сторони у справах про стягнення аліментів на дітей. Режим доступу: file:///C:/Users/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9/Downloads/FP_index.htm_2007_3_19.pdf
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від
12.2011 р. по справі No 1909/2-1299/11. Режим доступу: http://www.revestr.court.gov.ua/Review/20430765
Короткова Л.П. Яким має бути розмір аліментів на дітей. Право України. 1992. No 8. С. 21-23.
Афанасьєва Л.В. Аліментні правовідносини в Україні: моногр. Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. 224 с.
Чернишин І. В Україні змінюється законодавство щодо стягнення аліментів. Режим доступу: https://jur.zp.ua/news/v-ukrayini-zminyuyetsya-zakonodavstvo-shhodo-styagnennya-alimentiv
Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме: постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF
Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон України від 21.11.1992 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2811-12
Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання право-
вої допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1203-2002-%D0%BF